США закликали Росію припинити жорстокі порушення прав кримських татар

США закликали Росію припинити жорстокі порушення прав людини, які вчиняються щодо кримських татар, йдеться в повідомленні на сторінці посольства США в Україні у фейсбуці.

«У Міжнародний день корінних народів світу ми закликаємо Росію припинити жорстокі порушення прав людини кримських татар і залишити суверенну українську територію. Крим – це Україна», – йдеться в повідомленні.

 

Генеральна асамблея ООН у 1994 році вирішила відзначати Міжнародний день корінних народів світу щорічно 9 серпня. Таким чином міжнародна спільнота прагне привернути увагу до збереження культури корінних народів і їхніх прав.

В Україні корінними народами вважають українців, кримських татар, караїмів і кримчаків, а також греків Приазов’я, які переселилися з Криму на материкову частину України наприкінці XVIII століття.

 

 

your ad here

В Україні білоруси чекають в черзі, щоб проголосувати на президентських виборах

В Україні на єдиній виборчій дільниці, де громадяни Білорусі можуть голосувати, розташованій у посольстві Білорусі в Києві, утворилися черги з охочих віддати свій голос на президентських виборах.

Таких черг біля посольства в Києві не було на жодних попередніх білоруських виборах, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

 

На виборчу дільницю запрошують по одній-дві людини. Перед тим, як пропустити їх до приміщення посольства, людей перевіряють металошукачами і попереджають про заборону на використання фото- та відеозаписувальної апаратури, зокрема телефонів.

На виборчій дільниці є дві кабіни для голосування.

Тих, хто стоїть у черзі, підтримують сигналами водії автомобілів, що проїжджають повз. Коли вулицею їхало авто з біло-червоно-білим прапором, люди в черзі почали аплодувати і вигукувати «Хай живе Білорусь!».

 

Посольство охороняють у посиленому режимі. Серед виборців переважають молоді люди.

Ввечері 9 серпня білоруси планують зібратися на майдані Незалежності в Києві на акцію солідарності з Білоруссю. Після короткого віча вони планують вирушити через центр української столиці до посольства, вимагаючи чесного підрахунку голосів.

 

your ad here

Шмигаль повідомив, коли в Україні почнеться «нормальний навчальний рік»

«Нормальний навчальний рік» в Україні розпочнеться 1 вересня, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Навчальний рік почнеться в Україні 1 вересня. Нормальний навчальний рік. Це важливо. Тому що люди переживають. Є якісь спекуляції, маніпуляції, що всі будуть вчитися вдома, що соціалізація дітей не відбудеться. Є маса прохань: пустіть хоч у перший клас, хоч на один день дітей, щоб діти побачили, що це таке. Ні. В нас навчальний рік починається 1 вересня. Ми вже провели всі необхідні заходи, наради. Ми запустили процеси в областях. Голови ОДА контролюють», – сказав Шмигаль.

 

За його словами, у тих регіонах, що потраплять до «червоної» зони за поширенням COVID-19, «буде введений карантин такий самий, який вводиться при інших епідеміях».

«Наприклад, коли епідемія грипу або якась інша інфекція, то закривають школи на тижні тижні, діти вчаться вдома дистанційно, а потім знову йдуть у школу», – пояснив прем’єр.

У Міністерстві охорони здоров’я раніше наголосили, що дистанційного навчання для всіх, як це було навесні, не буде, а «з вересня учні мають повернутися за парти». Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко розробив рекомендації навчання для закладів освіти, їх підтримали і в Міністерстві освіти і науки (МОН).

 

У МОЗ і МОН висловили впевненість у тому, що більшість дітей із вересня навчатимуться очно. Утім, в окремих регіонах можлива і дистанційна форма навчання.

З 1 серпня Україна ділиться на чотири зони, відповідно до ситуації з поширенням COVID-19 у регіонах: «зелену», «жовту», «помаранчеву» та «червону». Не зможуть відвідувати заклади освіти, згідно з постановою Кабінету міністрів, лише діти, які перебуватимуть у так званій «червоній» зоні.

 

your ad here

41,7% виборців у Білорусі проголосували ще до відкриття дільниць

9 серпня Центральна виборча комісія Білорусі оголосила, що явка на достроковому голосуванні на виборах президента склала 41,7% всіх виборців.

Це дані станом на 19:00 суботи, 8 серпня. Білоруси мали змогу проголосувати завчасно протягом п’яти днів до дня виборів.

Цьогоріч явка на достроковому голосуванні є значно вищою ніж раніше: у 2015 році таким правом скористалися 36,05% виборців, у 2010 році – 23,1%.

 

your ad here

Поліція не перевірила квартиру журналіста Ткача професійним обладнанням щодо ймовірного прослуховування

Протягом дня 8 серпня, відколи журналіст програми «Схеми» Михайло Ткач повідомив про ознаки встановлення пристрою для прослуховування, Національна поліція порушила у цій справі кримінальне провадження, але не перевірила помешкання спеціальною технікою для виявлення обладнання або слідів його інсталяції. Дві оперативно-слідчі групи, які приїжджали до будинку, не були забезпечені для цього технічно, а під час здійснення огляду користувались «підручними» засобами. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми». Ввечері 8 серпня поліцейські «опечатали» виходи на горище з різних під’їздів будинку, та залишили місце події.

8 серпня до будинку в Києві, де знаходиться квартира журналіста Михайла Ткача, приїжджали по черзі дві оперативно-слідчі групи. Спочатку поліцейські провели зовнішній огляд приміщення, піднялися на горище, яке знаходиться прямо над квартирою журналіста, взяли зразки з будівельних матеріалів, прийняли заяву та поїхали. Вдруге експерти Нацполіції прибули також без спеціальної техніки, яка виявляє приховані засоби прослуховування. 

«Вони користувалися «підручними» засобами. Гілочкою від дерева, що лежала на горищі, спицею, виламаною з розкладної сушилки журналіста, за допомогою них намагалися зрозуміти, що там в отворі над стелею. Зі собою в групи була хіба що викрутка», – пише у фейсбуці головна редакторка «Схем» Наталка Седлецька. 

 

Після загального огляду приміщень поліцейські скотчем наклеїли папірці зі словами «опечатано» на виходи на горище з різних під’їздів будинку – і поїхали.

«Такого способу збереження речових доказів, як поміщення слова «опечатано» на якийсь клаптик паперу і обклеювання ним проходу, взагалі ніде не передбачено. Це – по-перше. По-друге, це взагалі не захист. Це просто ніщо. Воно ні до чого нікого не зобов’язує абсолютно. Це не захист, це профанація захисту», – вважає адвокат Михайла Ткача Анатолій Попов.

«Відколи поліція залишила місце подій, журналісти-розслідувачі та інші члени команди «Схем» залишилися тут самі. Тобто поліція так і не встановила, чи є за отвором у стелі ще й пристрій, чи його немає – бо приїжджала без необхідного обладнання для його пошуку. Але тепер ми навіть не можемо самостійно простежити за тим, щоб хтось не проникнув на горище для знищення можливих речових доказів – як робили протягом доби до цього, бо більше не маємо туди доступу. А усі чотири під’їзди чатувати для нашої редакції самотужки – фізично нереально», – розповіла головна редакторка «Схем» Наталка Седлецька. 

 

«Спецтехніка потрібна, тому що ми не знаємо, де, можливо, розташовані засоби прослуховування. Є такі питання, коли щось може бути доведено тільки доказами, інше – неможливо. Так і тут. Ви не можете впевненими у тому, що тут немає прослуховуючої апаратури, якщо ви не перевірили це спеціальним засобом. Все інше – візуалізація, проходження повз, огляд – взагалі не має значення. Без спецтехніки за умови існування загрози, що Михайла Ткача прослуховують, поліція не може вважатися такою, що вирішила питання для себе, для Михайла – про запобігання самому злочину», – вважає адвокат Михайла Ткача Анатолій Попов.

Поліція розпочала кримінальне провадження за статтею про порушення недоторканності приватного життя журналіста програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» Михайла Ткача, який зранку 8 серпня повідомив, що виявив вдома ознаки встановлення пристрою для прослуховування.

У поліції зазначили, що провели огляд місця події та опитали заявника – і що під час перевірки виявили на стелі у квартирі пошкодження.

 

Водночас спершу правоохоронці повідомили, що після проведеного огляду у квартирі і на даху «жодних технічних засобів там не виявили». Згодом поліція внесла корективи, додавши, що запланували проведення повторного огляду і судових експертиз, «аби з’ясувати, чи був там встановлений будь-який прослуховувальний пристрій».

У другій половині дня 8 серпня Михайло Ткач звернувся із заявою до керівника районного відділу Нацполіції, яке займається розслідуванням цього кримінального провадження, в якій вказав на «неповноту обсягу проведення перевірки» та попросив вжити заходів для всебічної перевірки за допомогою спеціальної техніки, якою оснащена для подібних цілей Національна поліція. Журналіст та його адвокат були в райвідділку для оформлення протоколу допиту, а також додали заяву.

your ad here

Громадянин України загинув через вибух у Бейруті – посол

Серед загиблих внаслідок вибуху в Бейруті є громадянин України, повідомив посол України в Лівані Ігор Осташ.

За даними Осташа, загиблий – 32-річний Вільям Азар.

«Молодий перспективний економіст вийшов з офісу компанії KPMG, щоб поїхати додому… Страшний вибух забрав життя громадянина України Вільяма Азара», – написав посол на своїй Фейсбук-сторінці.

 

Він додав, що вже зв’язався із матір’ю Азара, яка живе в Києві, і висловив їй співчуття.

4 серпня в Бейруті стався великий вибух. У засобах масової інформації з’явилися дані, що, попередньо, причиною вибуху була недбалість: 2 750 тонн аміачної селітри, яку використовують у добривах та бомбах, протягом шести років зберігали без відповідних заходів безпеки. Втім, президент Лівану Мішель Аун також припустив, що вибух міг бути умисним.

За останніми даними, число жертв вибуху в порту Бейрута, що стався 4 серпня, сягнуло 154 людей, поранень і травм зазнали понад 6 тисяч людей.

 

your ad here

У Центрвиборчкомі назвали перелік районів на Донбасі, де неможливо провести місцеві вибори

Центральна виборча комісія 8 серпня визначила перелік територіальних громад Донецької та Луганської областей, на території яких неможливо провести місцеві вибори.

За повідомленням, висновки ЦВК ґрунтуються на даних Донецької та Луганської військово-цивільних адміністрацій, до яких орган звернувся по них раніше.

«При цьому Комісія зазначила, що всю відповідальність за визначення відповідних територій несуть ті органи, які надали відповідну інформацію», – йдеться в заяві.

Читайте також: Місцеві вибори: об’єднання проукраїнських сил як альтернатива проросійському реваншу

Відтак у Донецькій області перші вибори не можуть відбутися в 10 сільських, селищних, міських територіальних громадах Бахмутського, Волноваського, Маріупольського та Покровського районів. У Луганській області йдеться про вісім громад Сєвєродонецького і Щастинського районів.

8 серпня ЦВК призначила на неділю, 25 жовтня, перші вибори депутатів до сільських, селищних, міських рад територіальних громад, а також сільських, селищних та міських голів

15 липня Верховна Рада призначила місцеві вибори на 25 жовтня 2020 року. Документ передбачає, що вибори в анексованому Криму і на окупованих територіях Донбасу «не призначаються і не проводяться».

 

your ad here

ЦВК призначила місцеві вибори з врахуванням нового поділу на райони

Центральна виборча комісія призначила на неділю, 25 жовтня, перші вибори депутатів до сільських, селищних, міських рад територіальних громад, а також сільських, селищних та міських голів. Про це ЦВК повідомила за результатами засідання 8 серпня.

Загалом в цей день вперше мають відбутися 1 441 вибори депутатів та голів місцевого самоврядування. Це рішення ЦВК ухвалила на підставі постанови Верховної Ради про утворення та ліквідацію районів та розпоряджень Кабінету міністрів про визначення територій об’єднаних територіальних громад.

Читайте також: Місцеві вибори за новими правилами: як правильно проголосувати?​

Крім того, ЦВК звернулася до комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а також Міністерства розвитку громад і територій по роз’яснення щодо виборів депутатів районних рад.

На думку членів комісії, існує «правова невизначеність щодо призначення перших виборів депутатів районних рад».

17 липня Верховна Рада України ухвалила постанову «Про утворення та ліквідацію районів» – за скорочення кількості адміністративних районів з 490 до 136.

Читайте також: Місцеві вибори: об’єднання проукраїнських сил як альтернатива проросійському реваншу​

Критики реформи вказують на нерівномірний розподіл районів, неузгодженість законодавства та «двовладдя», яке може виникнути в містах. Натомість поборники нового районного поділу стверджують: він якраз має на меті відкрити шлях до ліквідації районного самоврядування.

your ad here

День на Донбасі: штаб повідомляє про п’ять «порушень домовленостей»

Штаб Операції об’єднаних сил зафіксував п’ять порушень режиму тиші з боку російських гібридних сил протягом дня 8 серпня. Про це йдеться у вечірньому зведенні.

За повідомленням, в чотирьох випадках бойовики вдалися до вогневих провокацій.

«По одному пострілу з автоматичного станкового гранатомету ворог здійснив біля Попасної і Гнутового, а з підствольного гранатомету – неподалік Шумів. Також зі стрілецької зброї противник вистрілив поблизу Новоолександрівки. Усі порушення режиму тиші не несли загрози життю чи здоров’ю українських армійців. Серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат та поранень немає», – заявляє штаб.

 

Українські військові не відкривали вогонь у відповідь.

Ще одним порушенням домовленостей у штабі назвали «інженерні роботи» поблизу окупованого села Пікузи.​

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу українські військові не повідомляють про поранених та вбитих.

Станом на вечір 4 серпня Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала 251 порушення нового перемир’я на Донбасі.

Читайте також: Росії це перемир’я йде тільки на рікі – Михайло Жирохов (рос.)

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 

your ad here