Рада надала статус учасника бойових дій постраждалим під час Революції гідності

Під час участі в акціях протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року майже тисяча людей отримали тілесні ушкодження (пояснювальна записка)

your ad here

У Дніпрі вшановують пам’ять Василя Макуха, який вчинив самоспалення на знак протесту проти радянської влади

У Дніпрі 14 листопада відзначають 90-річчя з дня народження Василя Макуха – колишнього вояка УПА, громадського діяча, першого українця, який, протестуючи проти русифікаторської політики радянської влади, в листопаді 1968 року вчинив акт самоспалення.

Вшанування пам’яті відбулося на Клочківському цвинтарі, де похований Макух і його дружина Лідія. У заході взяли участь рідні Василя Макуха – донька Ольга і син Володимир, а також громадські активісти, краєзнавці, письменники, молодь. Вони поклали квіти до пам’ятника, заспівали патріотичних пісень.

За словами учасників заходу, вони підтримують ініціативу про присвоєння Макухові звання Героя України і готують чергове звернення до влади.

«Він не самогубця, він – герой, який загинув у своїй боротьбі. Він був першим українським смолоскипом свободи, він не знайшов іншого шляху для протесту. Увесь світ про нього знає, але наші, місцеві – і влада, і навіть деякі патріоти – про нього не знають. Прийде час, коли його вчинок оцінять. Я думаю, що оцінювати його треба не тільки за останній, яскравий вчинок, а за все життя. Він був у «Просвіті», він воював в УПА, пройшов табори, встиг створити родину і народити разом з Лідією Іванівною двох дітей… Ця людина пройшла такий шлях, яким не можна не захоплюватись, героїчний шлях. Його вчинок був камінчиком в побудову Незалежної України. Ми прийшли подякувати йому за це», – зазначив один із організаторів вшанування Юрій Денисенко.

Цього дня у Дніпрі також відбудеться мистецький вечір з ушанування пам’яті Василя Макуха.

Два роки тому міська влада Дніпра в рамках «декомунізації» перейменувала вулицю Краснопартизанську на честь Василя Макуха. Однак громадськість Дніпра наполягає також на встановленні пам’ятника Макухові неподалік від Клочківського цвинтаря, де він похований.

Василь Макух народився у 1927 році на Львівщині у селянській родині. Юнаком підтримував зв’язок із членами «Просвіти» та ОУН, а під час Другої світової війни воював у лавах УПА, за що був засуджений радянською владою до 10 років каторжних робіт. Відбувши покарання, разом з дружиною Лідією оселився у Дніпрі. Наприкінці жовтня 1968 року Василь Макух поїхав на Львівщину відвідати сестру, а звідти – до Києва. Там, на Хрещатику, 5 листопада він вчинив акт самоспалення, вигукуючи «Геть окупантів!», «Хай живе вільна Україна!». Помер у лікарні.

your ad here

За розкопками на Поштовій площі в Києві можна буде стежити онлайн – влада

За археологічними дослідженнями на Поштовій площі в Києві можна буде спостерігати онлайн, повідомили в Київській міській державній адміністрації.

За даними влади Києва, рішення про встановлення веб-камер ухвалили наприкінці жовтня на виїзній нараді щодо археологічних досліджень на Поштовій площі.

«Переконаний, це зніме напругу, виключить розповсюдження різноманітних чуток і дозволить будь-кому з охочих самостійно відстежити, що ж відбувається на площі», – заявив 13 листопада заступник голови КМДА Олексій Резніков.

Онлайн-трансляція буде відбуватись на окремо створеному сайті. Веб-камери будуть встановлені коштом інвестора, додали в КМДА.

Стародавню вулицю часів Київської Русі на Поштовій площі розкопали навесні 2015 року під час будівництва торгового центру. За оцінками археологів, дерев’яні споруди тут були зведені у ХI–XII століттях. Одна з них могла бути майстернею для виготовлення жіночих прикрас зі скла, бо в ній знайшли свинцеву суміш, яку використовували у такому виробництві, а також шматки жіночого браслета.

Цього місяця комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності рекомендував тимчасово зупинити будівництво на Поштовій площі в центрі Києва до затвердження дорожньої карти археологічного дослідження території і музеєфікації об’єкту культурної спадщини. «Оптимально було б, якщо б хтось сказав, що «ми помилилися, не в тому місці дозволили будувати, тому забудовнику місто компенсує витрачені кошти – надасть землю в іншому місці, ось у нас є концепція музею – тут ми зробимо музей Древнього Києва, все це відновимо, музеєфікуємо» і будуть усі задоволені. Але відбувається не так: забудовник хоче добудувати те, що є, бачення музеєфікації немає. Наше завдання – знайти вихід і зберегти пам’ятку. Просто зупинення будівництва і залишення відкритих розкопок ні до чого не приведе», – сказав голова комітету, депутат Микола Княжицький.

your ad here

Переслідування антикорупційних активістів і журналістів в Україні має припинитися – Transparency international

Міжнародна організація Transparency International закликала владу України захистити громадянське суспільство від насильства, включно з фізичним побиттям, з яким стикаються активісти і журналісти-розслідувачі, йдеться у заяві організації 13 листопада.

«Протягом останніх кількох місяців побили двох антикорупційних активістів з Харкова, які проводять розслідування спільно з Transparency International Україна. Вони вважають, що це було пов’язано з їхньою роботою. Подібні повідомлення надходили і від активістів з Полтави й Одеси, а також від журналістів-розслідувачів з Києва», – йдеться у заяві.

У заяві організації, зокрема, вказується напад охоронців Віктора Медведчука на знімальну групу програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

«Ці постійні переслідування громадянського суспільства і неочікувані, і невиправдані. Громадяни України заплатили високу ціну за можливість позбавити свою державу корупції. Вони вийшли на вулиці, щоб протестувати проти корупції, і багатьох з них вбили. Влада повинна вжити заходів, щоб захистити антикорупційних активістів і підтримати їхню боротьбу проти корупції», – заявила голова правління Transparency International Делія Феррейра Рубіо.

Увечері 7 листопада біля VIP-терміналу аеропорту «Київ» поблизу Жулян, коли туди прилетів приватний борт лідера організації «Український вибір» Віктора Медведчука, охоронці підприємця скоїли напад на знімальну групу програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

Із відео, опублікованого журналістами, видно, як охоронці підприємця у масках і балаклавах кинулися до знімальної групи і почали застосовувати силу – штовхали, били ліктями, ставили підніжки і кілька разів вибили камеру з рук оператора. Також охоронці засліплювали камеру спеціальним ліхтарем. Усе це відбувалося в публічному місці по вулиці Медова, біля VIP-терміналу.

На відео також зафіксований кортеж Віктора Медведчука, який від’їжджав від терміналу. Під час виїзду охоронці побігли до знімальної групи, щоб перешкодити зйомкам, в цей момент автомобілі Медведчука швидко залишили територію аеропорту.

При цьому біля VIP-терміналу перебували співробітники Нацполіції. Вони жодним чином не спробували втрутитися у цей інцидент. Пізніше Голова Національної поліції Сергій Князєв пообіцяв провести службове розслідування щодо дій співробітників Нацполіції.

Національна спілка журналістів України засудила напад на журналістів, а прокуратура Києва відкрила кримінальне провадження.

Адвокат, який захищає інтереси лідера організації «Український вибір» Віктора Медведчука Ігор Кириленко пізніше звинуватив журналістів у втручанні у приватне життя Медведчука і його родини. Також адвокат назвав «провокацією» розслідування журналістів «Чорні чоловічки» Віктора Медведчука».

Віктор Медведчук, підприємець, лідер проросійської організації «Український вибір» і кум президента Росії Володимира Путіна, є також представником України в гуманітарній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи в Мінську, яка займається, зокрема, визволенням заручників.

Ще 2016 року голова Служби безпеки України Василь Грицак підтверджував, що Віктор Медведчук у зв’язку з цим періодично літає власним літаком безпосередньо з України до Москви, хоча загалом через агресію Росії проти України діє заборона на пряме авіаційне сполучення між двома країнами, яку наклав Київ, а у відповідь і Москва.

your ad here

Помер о. Роман Мизь, греко-католицький священик у Сербії

У Сербії, в Новому Саді на 86-му році життя помер греко-католицький священик Роман Мизь, довголітній парох у цьому місті, видатний проповідник, видавець, викладач, історик, журналіст, громадський діяч.

Панотець Мизь народився 1932 року у Дрогобичі, в сім’ї греко-католицького священика. Згодом батьки поселилися в колишній Югославії, де він закінчив студії теології. Студіював і в Українському вільному університеті в Мюнхені.

Отець Мизь – автор понад 50 книжок, в тому числі й пʼяти томів «Матеріалів до історії українців в Боснії». Друкував українською, русинською та сербською мовами. Був засновником україномовних радіопередач у Боснії та Сербії, засновником християнського часопису «Дзвони».

Від 1987 до 1992 року на Радіо Свобода кожної неділі читали його проповіді, котрі згодом вийшли у Львові під заголовком «Християнство – що це, властиво».

В комуністичні часи завдяки о. Романові до країн Європи було направлено чимало творів українського самвидаву. Цей канал не розкрила ані радянська, ані югославська поліція.

Отець Мизь буде похований в Руському Керестурі, найстаршому поселенні української діаспорі в нинішній Сербії.

your ad here

Журналістську стипендію імені Вацлава Гавела виграв Гліб Жаворонков

Журналістську стипендію імені Вацлава Гавела від Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода на 2017-2018 академічний рік з України отримав Гліб Жаворонков.

Жаворонков прийшов до журналістики з громадянського суспільства і відеовиробництва. Створював репортажі, культурні проекти, прямі ефіри для Громадського ТБ Одеси, пояснювальні відео й антикорупційні розслідування для некомерційних організацій, вів політично-розважальний відеоблог. Стипендіат зосереджений на антикорупційній тематиці, матеріалах, що допомагають суспільно-політичній обізнаності, використовує сучасні форми мультимедіа і документальний стиль оповідання.

Стипендія імені Вацлава Гавела дає можливість журналістам працювати під керівництвом фахівців РВЄ/РС у штаб-квартирі у Празі, а також у місцевих бюро. Мета стипендії – підтримка перспективних журналістів із країн, де є проблеми з вільними і незалежними засобами інформації, у продовженні професійної діяльності на підтримку плюралізму.

Конкурс на стипендію оголошувався п’ятий рік поспіль, з 2013 по 2016 роки її отримували Наталка Седлецька, Ольга Мальчевська, Сафіє Абляєва та Ярослава Куцай.

Стипендія імені Вацлава Гавела – це спільна ініціатива РВЄ/РС і Міністерства закордонних справ Чехії.

Взяти участь у програмі можуть журналісти з України, Росії, Білорусі, Вірменії, Азербайджану, Грузії, Молдови.

your ad here

НОК: українець Винокуров здобув «срібло» на етапі Кубку світу з велотреку

Українець Андрій Винокуров став срібним призером етапу Кубка світу з велотреку у кейріні. Про це повідомляє Національний олімпійський комітет.

За повідомленням, також Олена Старікова у дисципліні гіт (змагання на час) фінішувала третьою.

3-5 листопада стартував перший в сезоні етап Кубку світу з велоспорту на треку 2017/2018. Другий етап проходив в британському Манчестері 10-12 листопада.

Заключний етап змагання відбудеться в білоруському Мінську 19-25 січня 2018 року. 

your ad here

В Україні 13 листопада потеплішає, на півдні до 18 градусів тепла – синоптик

13 листопада по всій території України очікується нетривале потепління, повідомила синоптик Наталія Діденко.

«Сьогодні похолодало, мряка, дощ, а подекуди вже й сніг літає і навіть сідає. Якщо у вашій місцевості сьогодні на термометрах +1, +2 градуси і мрячить чи дощить, будьте готові й до мокрого снігу. А ось завтра трохи потепліє, на заході та півночі до +4+10 градусів. А південніше лінії Чернівці-Кропивницький-Дніпро-Донецьк очікується +10+16, а на півдні Одеської області та в Криму, ймовірно, до +18 градусів», – написала вона у Facebook.

За словами Діденко, опадів, ймовірно, 13 листопада не буде, лише на заході можливий невеликий дощ.

З 14 листопада почнеться похолодання.

«У Києві завтра потепліє до +8 градусів, невеликий дощ можливий надвечір, з понеділка почнеться похолодання. А сьогоднішній сніг – наслідок зустрічі вологої повітряної маси та зниження температури до 1-3 градусів тепла», – додала синоптик.

В Укргідрометцентрі повідомили, що 13 листопада погоду в Україні визначатиме вологе і тепле повітря атлантичного походження.

За даними Центральної геофізичної обсерваторії, в Києві 13 листопада найвища температура вдень була зафіксована на позначці 15,8 градусів тепла в 2010 році, найнижча вночі 13,4 градуса морозу в 1993 році.

 

your ad here

У Києві обіцяють боротися з графіті, що рекламують наркотики

У комунальному підприємстві «Київблагоустрій» почали роботу із усунення графіті з рекламою наркотиків та контактами дилерів на стінах будівель столиці, повідомив у Facebook виконувач обов’язків директора підприємства Андрій Андрєєв.

« І до речі, нам у нагоді – Правила благоустрою, де є розділ про догляд за зовнішнім виглядом будинків. Наші інспектори розпочали хвилю попереджень балансоутримувачів територій та будинків із вимогою негайно зафарбовувати зіпсовані аерозолю фасади будівель», – зазначив він.

Як повідомляло Радіо Свобода, наприкінці жовтня поліція влаштувала облаву на нічний клуб Jugendhub, у результаті якої затримали 17 осіб, вилучивши у них «речовини, схожі на наркотичні».

Зараз публічні місця в Києві та багатьох інших містах Україні засмічені посиланнями на соціальні мережі. Ці лінки зазвичай є контактами осіб, що поширюють заборонені препарати.

your ad here

На кінофестивалі у Котбусі відзначили українські стрічки «Ворошиловград» і «Стоп-Земля» – Держкіно

Два українські проекти – «Ворошиловград» Ярослава Лодигіна і «Стоп -Земля» Катерини Горностай – отримали головні призи в індустріальній секції міжнародного кінофестивалю, що триває у німецькому місті Котбус, повідомило Держкіно на своїй сторінці у Facebook у п’ятницю.

«Проект «Ворошиловград», що є екранізацією однойменного роману Сергія Жадана і реалізовується за підтримки Держкіно України, переміг у секції Work in Progress. Ця секція у рамках кінофоруму організована цього року вперше. «Ворошиловград» обрали з 50-ох проектів поданих з усієї Європи. Команда проекту отримала грошовий приз розміром 35 тисяч євро», – йдеться у повідомленні.

За даними Держкіно, минулого року на цьому ж фестивалі проект отримав аж дві нагороди: COCO Best Pitch Award і COCO Producers Network Award, а цього року їх обидві отримав проект «Стоп-Земля» – повнометражний ігровий дебют української режисерки Катерини Горностай. Як повідомляє агентство, проект визнали найкращим зі 125 поданих.

Закінчити зйомки, монтаж і пост-продакшн «Ворошиловграду» планують у лютому 2018 року, навесні чи влітку планують показати на кінофестивалях, а восени – влаштувати українську прем’єру. Провести її будуть намагатися в Старобільську Луганської області.

Що ж до стрічки Горностай, проект щодо якої здобув перемогу на пітчингу 8-го Одеського міжнародного кінофестивалю, то, як раніше повідомлялося, зйомки мають намір почати у грудні наступного року, а приблизну дату релізу «Стоп-Землі» планують на 2020-й рік.

 

your ad here