$1*/ mo hosting! Everything you need to succeed online with us!

МОН оприлюднило 10 найбільш популярних вишів і спеціальностей 2019 року

Найпопулярнішими серед цьогорічних вступників стали виші Києва, Львова, Харкова і Дніпра, а найчастіше вони хочуть стати філологами, правниками, менеджерами, IT-фахівцями і педагогами, повідомляє Міністерство освіти і науки України.

У МОН додали, що найбільша категорія вступників – на бакалавра і магістра на основі 11 класів на денну форму навчання – подали до вишів майже 831,5 тисячі заяв в електронній і паперовій формах. Їх прийом закінчився 22 липня.

Найпопулярніші виші за кількістю поданих заяв:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Львівський національний університет імені Івана Франка
НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
НУ «Львівська політехніка»
Київський національний торговельно-економічний університет
Національний авіаційний університет
Харківський національний університет імені Каразіна
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Київський університет імені Бориса Грінченка
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

10 найпопулярніших спеціальностей за кількістю поданих заяв:

Філологія – 65 419
Право – 65 077
Менеджмент – 50 207
Комп’ютерні науки – 39 376
Середня освіта – 35 605
Журналістика – 30 247
Економіка – 28 178
Інженерія програмного забезпечення – 27 217
Психологія – 25 680
Медицина – 25 288

Раніше у МОН повідомили, що найбільше зросла кількість бюджетних місць для навчання на педагогічних, природничих та інженерних спеціальностях.

26 липня буде оприлюднений рейтинговий список вступників до українських вишів на бюджет, а до 31 липня вони повинні будуть принести необхідні документи до вишів.

 

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Ексголову Запорізької ОДА, про елітне майно якого розповідали «Схеми», відпустили під особисте зобов’язання

Солом’янський районний суд Києва 19 липня відпустив під особисте зобов’язання колишнього очільника Запорізької облдержадміністрації Костянтина Бриля, якому оголосили підозру в декларуванні недостовірної інформації – в основу офіційного провадження лягли дані з розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») «Спецагент із Запоріжжя».

​За повідомленням Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчий суддя частково задовольнив клопотання обвинувачення – і зобов’язав Костянтина Бриля: прибувати до детектива, прокурора, суду за кожною вимогою, не відлучатися з міста Києва без їхнього дозволу, повідомляти їх про зміну місця проживання та/або роботи, утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження з низкою свідків.

​9 липня детективи НАБУ за погодженням із прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомили колишньому очільнику Запорізької облдержадміністрації Костянтину Брилю про підозру в декларуванні недостовірної інформації.

За даними слідства, Костянтин Бриль, який протягом квітня 2016-червня 2019 року очолював Запорізьку обласну державну адміністрацію, всупереч закону не подав декларацію за 2015 рік та не вказав численне майно в деклараціях за 2016-2017 роки. Йдеться про об’єкти нерухомості, у тому числі земельну ділянку, автомобілі, а також доходи та корпоративні права, на загальну суму майже 35 мільйонів гривень та 8 мільйонів гривень відповідно.

Раніше «Схеми» виявили, що Костянтин Бриль був єдиний головою ОДА, який у 2016 році не подав е-декларацію – хоча згідно із законом «Про запобігання корупції», він мав прозвітувати про свої статки до 1 листопада.

​Журналісти також встановили, що Костянтин Бриль, згідно з інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є власником понад 40 соток землі та двох будинків на 625 та 282 квадратних метрів в елітному поселенні Пуща-Водиця у Києві. Три з чотирьох гектарів йому подарував батько – Іван Бриль, який також майже все життя пропрацював на держслужбі.

​Також Бриль має п’ятеро дітей: двох синів та трьох доньок. На своїх сторінках у мережі Facebook сини вказали, що живуть і навчаються в Німеччині. Про заможне життя дітей Костянтина Бриля також свідчить сторінка в Instagram його доньки: відпочинок на яхті на Лазуровому узбережжі Франції, Маямі, Мальдіви, Лондон.

Дружина Костянтина Бриля Майя є власницею квартири площею 222 квадратні метри та гаража в центрі Києва, однокімнатної квартири під Києвом, а також мисливського будинку в урочищі «Діброва» у Київській області.

Сам Бриль тоді пояснив журналістам, що не оприлюднювати декларацію йому тоді наказала СБУ: «Не маю права порушити наказ. Я є чинним офіцером Служби безпеки України. Для всіх офіцерів без винятку: для Бриля, для Іванова, для Петрова є особливий порядок подачі до НАЗК наших декларацій. Я її подав. І розкрити цю декларацію, яка містить набагато більше інформації, ніж звичайна декларація, яку я подавав і вона була загальнодоступною, я не маю права порушувати наказ».

 

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Українські школярі здобули 9 медалей на міжнародних олімпіадах із математики і біології – МОН

Українські школярі здобули шість медалей на Міжнародній учнівській олімпіаді з математики і три медалі – на Міжнародній учнівській олімпіаді з біології, повідомляє Міністерство освіти і науки. Змагання одночасно завершилися 22 липня.

До складу команди, яка представляла Україну на олімпіаді з математики, увійшло шість учнів. Вони вибороли такі медалі:

«Золото» – Федір Юдін, учень 10-го класу ліцею № 208 (Київ); 
«Срібло» – Олександр Войтович, учень 11-го класу Харківського фізико-математичного ліцею № 27;
«Срібло» – Вадим Коваль, учень 11-го класу Українського фізико-математичного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка (Київ); 
«Срібло» – Володимир Фединяк, учень 11-го класу Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при ЛНУ імені Івана Франка; 
«Срібло» – Марко Хасін, учень 10-го класу Русанівського ліцею (Київ);
«Бронза» – Олесь Голембовський, учень 11-го класу Ужгородської загальноосвітньої спеціалізованої школи-інтернату з поглибленим вивченням окремих предметів. 

Науковим керівником школярів став професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Богдан Рубльов.

Змагання проходили у місті Бат (Велика Британія). В олімпіаді брали участь 643 учасники зі 116 країн світу.

На олімпіаді з біології у складі української команди було чотири школярі. Серед них призерами стали:

Методій Голлендер, учень 11-го класу Києво-Печерського ліцею № 171 «Лідер» (Київ) – срібна медаль;
Іванна Остапчук, учениця 11-го класу Київської гімназії № 287 – срібна медаль;
Богдана Гур’єва, учениця 11-го класу Технічного ліцею (Київ) – бронзова медаль.

Науковим керівником команди стала заступниця директора Інституту біології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталія Скрипник.

Участь у цій олімпіаді взяли 300 школярів зі 78 країн світу. Саме ж змагання відбулося у місті Сегед (Угорщина).

Минулого місяця українські учні здобули чотири медалі на Міжнародній олімпіаді з фізики в Ізраїлі.

 

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

На журналістів казахстанської служби Радіо Свобода напали в Алмати (відео)

Журналісти Радіо Свобода поміж інших зазнали нападу на прес-конференції в найбільшому місті Казахстану, Алмати, 22 липня.

Група з приблизно 20 жінок у спортивному одязі увірвалася на прес-конференцію в штаб-квартирі Казахстанського бюро з прав людини. Ця неурядова правозахисна організація планувала висвітлити долю трьох ув’язнених жінок, яких звинувачують у причетності до забороненої в Казахстані опозиційної групи.

Нападниці викрикували, щоб журналісти не знімали, намагаючись відібрати їхні камери. Серед постраждалих працівників ЗМІ – представники місцевого бюро Радіо Свобода, приватного каналу Almaty TV та приватної новинної агенції KazTAG.

Зокрема учасниці нападу штовхнули репортерку Радіо Свобода Нургул Тапаєву та пошкодили обладнання оператора Токмолди Кусаїнова.

Прес-конференцію організували правозахисні активісти та адвокати, які представляють інтереси трьох жінок, заарештованих в липні цього року за участь у несанкціонованих мітингах – Оксани Шевчук, Жазіри Демеунової та Гульзіпи Жаукерової.

Жінки визнали в суді, що були присутніми на акціях протесту в травні проти президентських виборів у Казахстані та перейменування столиці країни Астани на честь колишнього президента Нурсультана Назарбаєва.

Читайте також: У Казахстані лідера профспілкового руху засудили до 7 років ув’язнення​

Слідчі звинувачують жінок у членства в забороненій політичній партії «Демократичний вибір Казахстану», яку підтримує колишній банкір і підприємець Мухтар Аблязов.

Аблязов з 2009 року проживає за межами Казахстану і є відомим противником політичної еліти в цій країні.

У 2018 році суд у Астані (нині – Нурсултан) заборонив діяльність «Демократичного вибору Казахстану» як екстремістських організації.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

На Одеському кінофестивалі один із «гран-прі» отримав фільм про кримських татар

«Гран-прі» 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю розділили два фільми – українська стрічка «Додому» Нарімана Алієва і грузинська «А потім ми танцювали» Левана Акіна.

Фільм Алієва розповідає про величезні зусилля кримського татарина, якій везе в Крим тіло свого загиблого на Донбасі сина.

У фільмі Акіна порушується проблема ставлення до представників ЛГБТКІ в консервативній Грузії через оповідь про історію двох танцюристів.

Грузинська стрічка також отримала ще кілька нагород – журі визнало Левана Акіна найкращим режисером у міжнародній конкурсній програмі, а виконавця однієї з головних ролей Левана Ґелбахіані – найкращим актором.

Найкращим режисером журі назвало Алехандро Ландеса, автора фільму «Монос» про безпритульних підлітків, які створили озброєне угруповання на віддаленій горі в джунглях Латинської Америки.

Нагороди отримали і українські фільми. У новій номінації «Вибір глядачів» переміг фільм «Мої думки тихі» Антоніо Лукіча про новий шанс для звукооператора Вадима, якому доводиться записувати голоси закарпатських тварин. За найкращу акторську роботу також відзначили Ірму Вітовську, яка зіграла в цьому фільмі матір звукооператора.

Найкращим повнометражним українським фільмом журі визнало стрічку «Тато – мамин брат» Вадима Ількова. Він же переміг у номінації «найкраща режисура». Фільм розповідає про відносини співака і художника і його п’ятирічної племінниці, яку йому доводиться доглядати через психічну хворобу сестри.

За найкращий український короткий метр журі нагородило стрічку Оксани Казьміної «Секрет, Дівчинка та Хлопчик» – про взаємодію «дівчинки» і «хлопчика» в саду в умовах відсутності суспільства.

Найкращим документальним фільмом стала норвезька стрічка «Бо ми мужики» Петтера Соммера і Ю Вемуда Свендсена про чоловічі відносини в середньому віці. Спеціальну нагороду журі отримала документалка «Для Сами» Ваад аль-Катеаб і Едварда Воттса про війну в Сирії. Свої нагороди вручила асоціація критиків FIPRESCI – короткометражці Івана Орленка за мотивами роману Франца Кафки «У нашій синагозі» і повному метрові «Мої думки тихі».

Наступний Одеський міжнародний кінофестиваль відбудеться з 10 по 18 липня 2020 року.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Ольга Харлан здобула золоту медаль на чемпіонаті світу з фехтування

Українська шаблістка Ольга Харлан здобула золоту медаль на чемпіонаті світу з фехтування, що відбувається в угорському Будапешті.

У фіналі індивідуальних змагань на шаблях вона перемогла з рахунком 15:14 росіянку Софію Велику, семиразову чемпіонку світу (двічі в індивідуальних змаганнях і п’ять разів у командних).

Тепер Ольга Харлан шестиразова чемпіонка світу: чотири рази в індивідуальних змаганнях і двічі в командних.

Крім того, вона має одне олімпійське «золото» і вісім золотих нагород чемпіонатів Європи, а також золоті медалі кількох інших змагань.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

ЄСПЛ перейшов до стадії ухвалення рішення у справі журналістки Седлецької

Європейський суд з прав людини завершив розгляд у справі Наталки Седлецької проти Генеральної прокуратури України, слідчі якої хотіли отримати доступ до даних з телефону журналістки Радіо Свобода та головного редактора програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях», і тепер перейшов до стадії винесення рішення. Цей етап може тривати протягом року або півтора, повідомив адвокат Седлецької Сергій Заєць.

«Європейський суд завершив стадію комунікації у справі. Це частина провадження, коли сторони мають можливість обмінятися коментарями. У подальшому за наданими сторонами матеріалами та коментарями суд ухвалює рішення. Як правило, цей період розтягується на рік-півтора», –прогнозує Заєць.

За аналогією із українською системою судочинства, яку наводить захисник журналістки, «Європейський суд ніби в нарадчій кімнаті – він запитав сторони про те, що було важливим або незрозумілим, а тепер оцінює позиції сторін».

Крім того, як зазначив Заєць, півтора роки на ухвалення рішення є насправді «стислим для ЄСПЛ терміном».

«Зараз секретаріат готує текст рішення – як правило, це конкретний досвідчений юрист суду. Він готує проект рішення, узгоджує його з суддями, причетними до розгляду справи. Потім відбувається складна процедура узгодження всередині суду. І вже потім суд виносить рішення і повідомляє про нього сторонам», – пояснив процедуру адвокат. 

І додав: «Можна сказати, що зараз рахунок 2:0 і боротьба йде за останнє очко. Перше ми взяли, коли суд застосував «Правило 39» на місяць. Друге – коли заходи було поширено безстроково. Зараз вирішується справа по суті. Але вже зараз ця справа має вплив на нашу дійсність…»

«Вже на цей час справа має вплив на національну практику, бо допомогла захистити інтереси у справі Крістіни Бердинських», –підкреслила адвокатка з Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова.

Європейський суд розпочав розгляд справи Наталки Седлецької по суті наприкінці листопада. Відтоді він запросив та отримав коментарі сторін від обох сторін.

У жовтні 2018 року ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних телефонів авторки та ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької: слідчі ГПУ не мають права реалізовувати доступ до будь-яких даних з телефона журналістки, допоки не отримають від ЄСПЛ іншого повідомлення. При цьому суд розглядає повну скаргу Седлецької «в пріоритетному порядку». Це рішення ЄСПЛ стало другим в історії суду, коли «Правило 39» було застосоване щодо статті 10 Конвенції («Свобода вираження поглядів»), і перша справа, у якій йдеться про захист журналістських джерел. 

Таке рішення в ЄСПЛ винесли невдовзі після того, як захист журналістки подав до суду повний текст скарги і звернення про продовження обмежувальних заходів. Перші тимчасові обмежувальні заходи у скарзі журналістки були винесені судом 18 вересня і діяли один місяць.

У зверненні Наталка Седлецька просила суд зупинити збір Генеральною прокуратурою України обмеженого переліку інформації з її телефона за період у 17 місяців. Дозвіл на збір цієї інформації слідству видав Апеляційний суд Києва 18 вересня 2018 року.

Того ж дня Європейський суд з прав людини вказав урядові України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону журналістки.

25 вересня у Генпрокуратурі повідомили, що на вимогу ЄСПЛ зупинили процедуру отримання інформації з мобільного Наталки Седлецької, але на запитання, чи оператор уже передав запитувані дані, відповіді не надали.

Аналогічне рішення Генпрокуратура ухвалила і щодо журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських, дозвіл на отримання даних із телефону якої раніше дав слідчим український суд.

Доступ до масиву даних з телефонів журналістів за період у 17 місяців викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій, які назвали обсяг цього масиву надмірним.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ, що дозволить ГПУ розкрити злочин.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

У Львові забудовнику скасували умови під будівництво після знищення мозаїки кінця ХХ століття

Міська рада Львова на позаплановому засіданні виконкому 19 липня скасувала своє рішення, що надавало містобудівні умови для забудовника на території, де колись розташовувався відомий у місті з радянських часів магазин «Океан». Як повідомили у мерії, причиною стало знищення мозаїки Володимира Патика, яка була на будівлі.

«Споруди там вже не існує, реконструювати нема що, відкрита перевірка ДАБК. Наочно виглядає, що реконструювати нема що», – цитує мерія Львова Юліана Чаплінського, начальника міського управління архітектури та урбаністики.

За даними мерії, на засіданні виконкому були присутні представники забудовника, зокрема архітектор, який пояснив, що стіну почали розбирати тому, що фундамент будівлі виявився слабким, відтак забудовник «почав розбирати стіну, яка падала на його робітників».

«Відновити це неможливо, бо знищений матеріал – бетон, мозаїка, цегла…Тут 102 метри квадратних мозаїки, це 22,5 тонни. Треба відновити по 3D-моделях, фахівці є, але має бути воля міста і забудовника», – заявив син автора мозаїки Остап Патик.

Магазин «Океан» у Львові розташований в одному зі спальних районів міста. Збудований в радянські часи, 1982 року, він вважався одним з найбільш популярних торгових майданчиків міста з продажу морепродуктів. Будівля була впізнаваною, не в останню чергу, завдяки фасадному оформленню, де мозаїкою Володимира Патика з різних кольорів був викладений орнамент морської тематики із рибами.

Про знищення мозаїки представники громадськості Львова повідомили 18 липня. Коли на місце робіт приватного забудовника виїхала інспекція, той пообіцяв, що мозаїку, яка була раніше на стіні «Океану», відновлять у тому ж вигляді.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Представники з України, Польщі та анексованого Криму зібралися на міжрелігійний семінар «Ковчег»

Традиційний міжрелігійний семінар «Ковчег» з участю науковців та молоді з України, Польщі та анексованого Криму стартував 19 липня на Львівщині. Гасло міжнародної конференції, яка проходить 14 раз, – «Всі ми в одному ковчезі».

Як передає кореспондент кореспондент Радіо Свобода, семінар поділений на дні – польський, єврейський, український, кримськотатрський. Кожен із них присвячений іншій тематиці. Йтиметься про досвід Польщі в НАТО, про Люблінську унію і Європейський союз, про Голокост в єврейській історії, про євреїв на етнографічній мапі, головні культурні розлами в сучасній Україні, про ментальний код кримських татар.

«Ми всі об’єднані найважливішим – цінностями людського життя, любові, віри. Цього року буде річниця блаженного отця Климентія Шептицького. Це одне з тих імен, як і митрополита Андрея Шептицького, які об’єднують наші народи, всіх нормальних людей. Тільки в Дніпропетровській області ми перейменували 14 вулиць іменами Праведників народів світу», – заявив Ігор Щупак, директор українського інституту вивчення Голокосту «Ткума».

Семінар відбувається за підтримки Генконсульства Польщі у Львові, «Кримського дому», Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», Українського католицького університету. Головна мета заходу – навчити молодих людей релігійній і міжнаціональній толерантності.

«Ми всі в одному ковчезі, в одному човні і це означає – не розхитаймо його, вміймо тримати баланс, рівновагу. Це станеться тоді, коли ми навчимося розуміти біль одне одного, історичний біль, біль нинішній. Дуже важливо, щоб ми розуміли, що ковчег має ще одне значення, що за ним стоїть «повінь»… Сьогодні йде величезна хвиля зневаження цінностей. Важливо навчитися зрозуміти бодай значення цього слова «ковчег», – заявив віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович.

Під час міжрелігійного семінару «Ковчег» його учасники знайомляться з польськими, єврейськими, кримськотатарськими, українськими традиціями – відбуватимуться майстер-класи із польського танцю, українського соломоплетіння, українських весільних і кримськотатарських танців.

Триватиме міжрелігійний семінар «Ковчег» до 24 липня.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Гордон відмовився говорити про засуджених за шахрайство «позаштатних кореспондентів» «Бульвару»

Головний редактор газети «Бульвар Гордона» Дмитро Гордон в інтерв’ю Радіо Свобода відмовився відповісти на питання щодо двох жінок, засуджених за в Росії, які мали посвідчення кореспонденток його видання.

Двох жінок засудили за шахрайство в Росії в 2004 році. В них знайшли посвідчення позаштатних кореспондентів газети «Бульвар», яку заснував і очолює Гордон. На запитання журналіста Радіо Свобода про те, чи були вони співробітницями газети, Гордон не став відповідати.

«Я зможу про це розповісти вам, але якщо мені дадуть на це згоду оці дві жінки. Тому що це їхні інтимні подробиці і я не можу розповідати про це», – заявив журналіст і керівник виборчого штабу партії «Сила і честь».

Читайте також: Гордон прокоментував зв’язок із людьми, які видавали дієтичну добавку за «ліки від раку»​

У 2004 році в російській Карелії були засуджені за шахрайство до шест та семи років ув’язнення дві жінки – Тетяна Мороз і Тетяна Костєва. 

«Як встановлено судом, підсудні протягом двох місяців (березень-квітень 2004 роки) під виглядом ворожіння на картах, ясновидіння і пророцтва, магічного зміни майбутнього, шахрайським шляхом здійснювали розкрадання грошових коштів жителів Карелії. Всього ними скоєно 166 епізодів шахрайства. В обвинувальному висновку зазначені 170 потерпілих, загальна сума заподіяної ним шкоди перевищила 2,5 мільйона рублів», – йдеться у повідомленні на сайті генеральної прокуратури РФ.

Більше про Дмитра Гордона у ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода:

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.