Львів’яни попрощалися з Героєм України Тарасом Матвіївим

Натовп людей зібралася в до Гарнізонного храму Петра і Павла у Львові, куди ввечері привезли тіло загиблого Героя України, молодшого лейтенанта 24-ї Королівської бригади імені Данила Галицького, 31-річного Тараса Матвііва.

 

Український офіцер загинув 10 липня близько 20 години біля села Троїцьке Луганської області.

Рятуючи побратимів, воїн отримав смертельні поранення від міни. Бойовики обстріляли позиції спершу зі стрілецької зброї, а потім з мінометів і артилерії.

«Тарас був багатогранною людиною і скрізь його було багато, все, за що брався, мало результат. Ми підтримували постійно зв’язок. Він писав, що конфлікт на Донбасі в активній фазі. Його смерть дала розуміння багатьом людям того, що війна продовжується. Його загибель торкнулася багатьох людей, тому так багато прийшли попрощатися», – каже Антон Петрівський, доброволець та побратим загиблого.

Панахиду у львівському храмі провів священник УГКЦ Степан Сус. Попрощатися з Матвіївим прийшли його побратими, військовослужбовці, друзі по волонтерській і громадській роботі, однокурсники.

«Його смерть промовляє, що ми просто маємо гідно жити. Шкода, що такі люди гинуть і суспільство цього не цінує», – говорить побратим Тараса Захар Саджаниця.

Тарас Матвіїв народився 18 лютого 1989 року року на Волині. Проживав у місті Жидачів на Львівщині, куди тіло загиблого Героя України повезли зі Львова і де його поховають 15 липня.

Батьки втратили єдину дитину.

 

your ad here

Прокуратура розслідує вбивство медика під Зайцевим як порушення законів війни

«Прокурори вбачають в діях представників НЗФ РФ ознаки віроломства, що прямо заборонено статтею 37 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій»

your ad here

У «Слузі народу» прокоментували вбивство військового медика: плануються дипломатичні кроки

Україна може подати ноту протесту у зв’язку з обстрілом групи військових медиків, який призвів до загибелі одного з них, заявив голова фракції «Слуга народу» та член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Давид Арахамія 14 липня.

«Я думаю, що там є низка запланованих дипломатичних кроків, тому що дозвіл ОБСЄ був отриманий на цю місію, це було порушення. Тобто це (буде – ред.) нота протесту за допомогою всіх міжнародних наших дипломатичних можливостей», – припустив народний депутат у відповідь на питання журналістів.

Він додав, що, за його даними, військові частини поблизу місця подій отримали доручення перейти в режим підвищеної бойової готовності.

Читайте також: Як Україна повинна відповісти на вбивство бойовиками Кремля медика (рос.)​

«Треба тиснути, як ми можемо, всіма засобами: і дипломатичними, і військовими, і залучати наших міжнародних партнерів», – додав він.

Раніше цього ж дня Офіс президента повідомив, що президент України Володимир Зеленський «тримає під особистим контролем ситуацію з убивством військового медика та пораненням бійців під час евакуації тіла загиблого військовослужбовця в районі Зайцевого Донецької області».

14 липня прокуратура Донецької області почала досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни та умисного вбивства військового медика, який загинув через обстріл бойовиків під Зайцевим.

13 липня штаб Операції об’єднаних сил повідомив, що російські гібридні сили обстріляли групу українських військових, які мали евакуювати тіло загиблого. Внаслідок обстрілу один військовий медик загинув, один війсковий зазнав поранення, ще один – був травмований. В угрупованні «ДНР» стверджують, що військові підірвалися на мінах.

your ad here

Рада повернула на перше читання законопроєкт про відставку Ситника з подачі одного з авторів – Арахамія

Верховна Рада на засіданні 14 липня відправила на повторне перше читання законопроєкт №3313, який розширює можливості для відставки голови Національного антикорупційного бюро.

Це рішення підтримали 284 народних депутатів, проти – четверо.

Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія розповів журналістам, що один з ініціаторів законопроєкту сам запропонував відкликати документ.

«Люди підійшли і сказали. Спочатку вони хотіли взагалі зняти це питання з порядку денного, але, враховуючи, що спікер вже оголосив, процедура почалася, неможливо це було. І вирішено було таким чином відправити на повторне перше читання. Це нормальний шлях для того, щоб фактично розійтися», – сказав він.

Арахамія додав, що сам не став би голосувати за цей законопроєкт, якщо тільки його фракція не ухвалить іншу спільну позицію. Він висловив думку, що в разі ухвалення документ небезпечний своєю потенційною ретроспективною дією.

Читайте також: Віцеспікер парламенту розповів про перспективи відставки керівника НАБУ Ситника​

«Не можна застосовувати ретроспективні норми в законодавстві. Тобто якби сьогодні, наприклад, ми з вами стоїмо на вулиці і я вам даю інтерв’ю, це законно. Уявіть собі, що за два чи чотири роки прийшла якась нова влада і ухвалила новий законопроєкт, в якому каже, що на вулиці давати інтерв’ю протизаконно. І мене потім починають переслідувати за цією нормою, яка тоді не була дійсна. Саме так виглядає зараз голосування за цей законопроєкт, який можна застосувати до пана Ситника ретроспективно. Мені здається, що взагалі такі прецеденти небезпечно робити в країні, ретроспективна дія законів – це дуже погана річ», – зауважив голова фракції.

Законопроєкт № 3133 ініціював народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко. 28 квітня його підтримав комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. Законопроєкт передбачає ще одну підставу для звільнення директора НАБУ – набрання чинності судовим рішенням про «про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією». Наразі підставою звільнити очільника НАБУ може стати тільки обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні.

Читайте також: У Раді Європи нагадали про необхідність зберегти незалежність НАБУ​

6 вересня 2019 року Сарненський районний суд визнав Ситника винним у порушенні обмежень щодо одержання подарунків через невказану в декларації інформацію про його відпочинок у мисливських угіддях на Рівненщині в період 2017–2019 років і наклав на нього адміністративне стягнення, зобов’язавши сплатити 3400 гривень штрафу. Ситник стверджує, що сам заплатив за відпочинок на мисливській базі.

Ситник також заявляв, що має намір звернутися до Європейського суду з прав людини через це рішення. Він також припустив, що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков міг чинити тиск на суддів, які розглядали його справу щодо відпочинку, щоб помстися йому за «справу з рюкзаками». У цій справі НАБУ звинуватило сина Авакова Олександра і заступника міністра Сергія Чеботаря в організації бюджетного замовлення в обхід законної тендерної процедури. Згодом справу закрила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Артем Ситник очолює НАБУ з квітня 2015 року.

your ad here

Ахтем Сеітаблаєв готує прем’єру вистави «Лісова пісня» кримськотатарською мовою

Український режисер кримськотатарського походження Ахтем Сеітаблаєв почав роботу над постановкою вистави за драмою-феєрією української поетеси Лесі Українки «Лісова пісня» в перекладі кримськотатарського поета Юнуса Кандимова «Orman tyrkysy».

Сеітаблаєв зазначив, що у 2003 році постановка даного спектаклю під його керівництвом пройшла в Сімферополі.

«І ось тепер ця вистава повернеться у новому унікальному форматі. Ми будуємо її на переосмисленні цього легендарного твору Лесі Українки. Це буде певний симбіоз двох культур – кримськотатарської та української. Шляхом мистецького висловлювання тут поєднаються дві культури, роз’єднані через анексію Криму», – написав Сейтаблаєв у «Фейсбуці».

Як зазначив режисер, постановка спектаклю буде кримськотатарською мовою з використанням музичних імпровізацій на основі кримськотатарської та української музики.

Цей проєкт Сеітаблаєв реалізує з продюсером Юлією Синькевич за підтримки Українського культурного фонду. Незабаром планують оголосити кастинг на головні ролі у виставі.

 

Ахтем Сеітаблаєв відомий своїми режисерськими роботами над фільмами «Хайтарма», «Чужа молитва», «Кіборги» та інші. Останнім часом він працював над створенням стрічки «Номери» за п’єсою Олега Сенцова. В акторському багажі Ахтема ролі в понад 25 фільмах і серіалах. З недавніх – головна роль у фільмі Нарімана Алієва «Додому», який брав участь в одній з програм 72-го Канського міжнародного кінофестивалю і отримала Гран-прі 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю.

your ad here

Рада просить Кабмін зберегти «Садибу Даховських» і створити музей історії українського війська

Верховна Рада просить Кабінет міністрів зберегти ландшафтно-архітектурний комплекс «Садиба Даховських» і створити на його базі музей історії українського війська.

Постанову про це підтримали 335 народних депутатів.

Парламент пропонує передати державному ландшафтно-парковому музею історії українського війська 41 будівлю і земельну ділянку площею 88,8 га, які входять до складу ландшафтно-архітектурного комплексу «Садиба Даховських». Зараз об’єкти належать квартирно-експлуатаційному відділу Міністерства оборони в Білій Церкві Київської області.

«Садиба Даховських» була побудована в ХІХ столітті в Леськовому Черкаської області.

your ad here

Місія ОБСЄ назвала «спокійною» обстановку на адмінкордоні з окупованим Кримом

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ оцінила обстановку з безпекою на адмінкордоні з окупованим Росією Кримом, як «спокійну».

«11 липня місія констатувала спокійну ситуацію на південному сході Херсонської області на посту Державної прикордонної служби України у «Валці» (188 км на південний схід від Херсона), на пунктах пропуску у населених пунктах Чонгар (163 км на південний схід від Херсона), Каланчак (67 км на південний схід від Херсона) та Чаплинка (77 км на південний схід від Херсона), між Херсонською областю та Кримом», – мовиться у звіті, опублікованому СММ ОБСЄ в Україні.

 

Раніше громадянська ініціатива КримSOS спрямувала на ім’я міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби заяву з проханням зреагувати на незаконне обмеження Росією права жителів Криму на вільний перетин адміністративного кордону між Херсонською областю та анексованим півостровом. У заяві активісти зазначають, що у зв’язку з протиепідемічними заходами з 29 березня 2020 року уряд сусідньої Росії і Крим громадянам, в яких є інше громадянство, крім російського, лише один раз.

На початку липня прикордонне управління ФСБ Росії по анексованому Криму повідомило, що зареєстрованих на півострові кримчан будуть штрафувати за спробу перейти адміністративний кордон за українським паспортом. У свою чергу Україна не визнає російські паспорти, видані в анексованому Криму, і в’їхати на материкову частину України за ними не можна.

7 липня прессекретар Херсонського загону Державної прикордонної служби України Іван Шевцов повідомив в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії, що українські прикордонники нарахували понад 300 людей, яких Росія з початку місяця не пустила до Криму через адмінкордон.

your ad here

Рада проголосувала за легалізацію грального бізнесу

Верховна Рада проголосувала за легалізацію грального бізнесу в Україні. Закон підтримали 248 народних депутатів.

Стаття 2 документа дозволяє:

організацію та проведення азартних ігор у гральних закладах казино;
організацію та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет;
організацію та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет;
організацію та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;
організацію та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет.

Законопроєкт передбачає створення реєстру осіб, яким обмежені доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх.

З 2009 року в Україні офіційно заборонений гральний бізнес, однак експерти вказують, що він просто перейшов працювати в «тіні».

 

your ad here

У Зеленського назвали число зниклих безвісти в Криму з 2014 року

З 2014 року в окупованому Росією Криму зникли безвісти 45 людей, доля 15 з них невідома досі. Про це повідомила пресслужба Представництва президента України в Криму у фейсбуці.

Кабінет міністрів України формує Комісію з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. З початком роботи комісії представництво президента планує порушувати питання насильницьких зникнень, здійснюваних у період анексії на території Криму і Севастополя, а також збирається бути на постійному зв’язку з прокуратурою Автономної Республіки Крим по кожному випадку зникнення.

Заступниця постійного представника президента Володимира Зеленського в Криму Таміла Ташева наголосила, що насильницькі зникнення на півострові – «один із найтяжчих злочинів, скоєних окупантом для створення атмосфери страху, залякування родичів і друзів зниклого». За її словами, так діє Росія у себе в Чечні та на окупованих нею територіях.

«Уявіть, що на очах близьких людину затримують правоохоронці у формі – агенти держави – і потім вона (ця людина – ред.) зникає для всіх: його немає в СІЗО, відділеннях поліції або в суді, немає в лікарнях, вона не з’являється вдома. І така невідомість може тривати місяці й роки», – повідомила Ташева.

За її словами, завдання держави в такій ситуації полягає в тому, щоб документувати випадки насильницьких зникнень, здійснювати розслідування і залучати міжнародні організації до розшуку, в той же час підтримуючи родичів зниклих безвісти. Таміла Ташева розповіла, що така допомога може включати не тільки матеріальну допомогу, а й психологічну підтримку, а також постійний доступ до інформації про стан розслідування.

«Ми повинні пам’ятати про імена всіх жертв насильницьких зникнень на наших територіях, адже за цифрами 45 і 15 стоять реальні люди, сльози і надії десятків і тисяч людей», – наголосила Ташева.

У представництві також опублікували список зниклих кримчан, про яких досі нічого невідомо: це Валерій Ващук, Іван Бондарець, Василь Черниш, Тимур Шаймарданов, Сейран Зінедінов, Іслям Джеппаров, Джевдет Іслямов, Ескендер Апселямов, Федір Костенко, Мухтар Арісланов, Арлен Терехов, Руслан Ганієв, Арсен Алієв, Ескендер Ібраїмов і Ервін Ібрагімов.

your ad here

Свята Софія у Стамбулі: історія у фото

10 липня Вищий адміністративний суд Туреччини дозволив перетворити собор Святої Софії у Стамбулі в мечеть. Того ж дня президент Реджеп Таїп Ердоган підписав відповідний указ

your ad here