Натовп людей зібралася в до Гарнізонного храму Петра і Павла у Львові, куди ввечері привезли тіло загиблого Героя України, молодшого лейтенанта 24-ї Королівської бригади імені Данила Галицького, 31-річного Тараса Матвііва.

Український офіцер загинув 10 липня близько 20 години біля села Троїцьке Луганської області.

Рятуючи побратимів, воїн отримав смертельні поранення від міни. Бойовики обстріляли позиції спершу зі стрілецької зброї, а потім з мінометів і артилерії.

«Тарас був багатогранною людиною і скрізь його було багато, все, за що брався, мало результат. Ми підтримували постійно зв’язок. Він писав, що конфлікт на Донбасі в активній фазі. Його смерть дала розуміння багатьом людям того, що війна продовжується. Його загибель торкнулася багатьох людей, тому так багато прийшли попрощатися», – каже Антон Петрівський, доброволець та побратим загиблого.

Панахиду у львівському храмі провів священник УГКЦ Степан Сус. Попрощатися з Матвіївим прийшли його побратими, військовослужбовці, друзі по волонтерській і громадській роботі, однокурсники.

«Його смерть промовляє, що ми просто маємо гідно жити. Шкода, що такі люди гинуть і суспільство цього не цінує», – говорить побратим Тараса Захар Саджаниця.

Тарас Матвіїв народився 18 лютого 1989 року року на Волині. Проживав у місті Жидачів на Львівщині, куди тіло загиблого Героя України повезли зі Львова і де його поховають 15 липня.

Батьки втратили єдину дитину.

 
…

«Прокурори вбачають в діях представників НЗФ РФ ознаки віроломства, що прямо заборонено статтею 37 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій»
…

Україна може подати ноту протесту у зв’язку з обстрілом групи військових медиків, який призвів до загибелі одного з них, заявив голова фракції «Слуга народу» та член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Давид Арахамія 14 липня.

«Я думаю, що там є низка запланованих дипломатичних кроків, тому що дозвіл ОБСЄ був отриманий на цю місію, це було порушення. Тобто це (буде – ред.) нота протесту за допомогою всіх міжнародних наших дипломатичних можливостей», – припустив народний депутат у відповідь на питання журналістів.

Він додав, що, за його даними, військові частини поблизу місця подій отримали доручення перейти в режим підвищеної бойової готовності.

Читайте також: Як Україна повинна відповісти на вбивство бойовиками Кремля медика (рос.)​

«Треба тиснути, як ми можемо, всіма засобами: і дипломатичними, і військовими, і залучати наших міжнародних партнерів», – додав він.

Раніше цього ж дня Офіс президента повідомив, що президент України Володимир Зеленський «тримає під особистим контролем ситуацію з убивством військового медика та пораненням бійців під час евакуації тіла загиблого військовослужбовця в районі Зайцевого Донецької області».

14 липня прокуратура Донецької області почала досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни та умисного вбивства військового медика, який загинув через обстріл бойовиків під Зайцевим.

13 липня штаб Операції об’єднаних сил повідомив, що російські гібридні сили обстріляли групу українських військових, які мали евакуювати тіло загиблого. Внаслідок обстрілу один військовий медик загинув, один війсковий зазнав поранення, ще один – був травмований. В угрупованні «ДНР» стверджують, що військові підірвалися на мінах.
…

Верховна Рада на засіданні 14 липня відправила на повторне перше читання законопроєкт №3313, який розширює можливості для відставки голови Національного антикорупційного бюро.

Це рішення підтримали 284 народних депутатів, проти – четверо.

Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія розповів журналістам, що один з ініціаторів законопроєкту сам запропонував відкликати документ.

«Люди підійшли і сказали. Спочатку вони хотіли взагалі зняти це питання з порядку денного, але, враховуючи, що спікер вже оголосив, процедура почалася, неможливо це було. І вирішено було таким чином відправити на повторне перше читання. Це нормальний шлях для того, щоб фактично розійтися», – сказав він.

Арахамія додав, що сам не став би голосувати за цей законопроєкт, якщо тільки його фракція не ухвалить іншу спільну позицію. Він висловив думку, що в разі ухвалення документ небезпечний своєю потенційною ретроспективною дією.

Читайте також: Віцеспікер парламенту розповів про перспективи відставки керівника НАБУ Ситника​

«Не можна застосовувати ретроспективні норми в законодавстві. Тобто якби сьогодні, наприклад, ми з вами стоїмо на вулиці і я вам даю інтерв’ю, це законно. Уявіть собі, що за два чи чотири роки прийшла якась нова влада і ухвалила новий законопроєкт, в якому каже, що на вулиці давати інтерв’ю протизаконно. І мене потім починають переслідувати за цією нормою, яка тоді не була дійсна. Саме так виглядає зараз голосування за цей законопроєкт, який можна застосувати до пана Ситника ретроспективно. Мені здається, що взагалі такі прецеденти небезпечно робити в країні, ретроспективна дія законів – це дуже погана річ», – зауважив голова фракції.

Законопроєкт № 3133 ініціював народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко. 28 квітня його підтримав комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. Законопроєкт передбачає ще одну підставу для звільнення директора НАБУ – набрання чинності судовим рішенням про «про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією». Наразі підставою звільнити очільника НАБУ може стати тільки обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні.

Читайте також: У Раді Європи нагадали про необхідність зберегти незалежність НАБУ​

6 вересня 2019 року Сарненський районний суд визнав Ситника винним у порушенні обмежень щодо одержання подарунків через невказану в декларації інформацію про його відпочинок у мисливських угіддях на Рівненщині в період 2017–2019 років і наклав на нього адміністративне стягнення, зобов’язавши сплатити 3400 гривень штрафу. Ситник стверджує, що сам заплатив за відпочинок на мисливській базі.

Ситник також заявляв, що має намір звернутися до Європейського суду з прав людини через це рішення. Він також припустив, що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков міг чинити тиск на суддів, які розглядали його справу щодо відпочинку, щоб помстися йому за «справу з рюкзаками». У цій справі НАБУ звинуватило сина Авакова Олександра і заступника міністра Сергія Чеботаря в організації бюджетного замовлення в обхід законної тендерної процедури. Згодом справу закрила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Артем Ситник очолює НАБУ з квітня 2015 року.
…

Український режисер кримськотатарського походження Ахтем Сеітаблаєв почав роботу над постановкою вистави за драмою-феєрією української поетеси Лесі Українки «Лісова пісня» в перекладі кримськотатарського поета Юнуса Кандимова «Orman tyrkysy».

Сеітаблаєв зазначив, що у 2003 році постановка даного спектаклю під його керівництвом пройшла в Сімферополі.

«І ось тепер ця вистава повернеться у новому унікальному форматі. Ми будуємо її на переосмисленні цього легендарного твору Лесі Українки. Це буде певний симбіоз двох культур – кримськотатарської та української. Шляхом мистецького висловлювання тут поєднаються дві культури, роз’єднані через анексію Криму», – написав Сейтаблаєв у «Фейсбуці».

Як зазначив режисер, постановка спектаклю буде кримськотатарською мовою з використанням музичних імпровізацій на основі кримськотатарської та української музики.

Цей проєкт Сеітаблаєв реалізує з продюсером Юлією Синькевич за підтримки Українського культурного фонду. Незабаром планують оголосити кастинг на головні ролі у виставі.

Ахтем Сеітаблаєв відомий своїми режисерськими роботами над фільмами «Хайтарма», «Чужа молитва», «Кіборги» та інші. Останнім часом він працював над створенням стрічки «Номери» за п’єсою Олега Сенцова. В акторському багажі Ахтема ролі в понад 25 фільмах і серіалах. З недавніх – головна роль у фільмі Нарімана Алієва «Додому», який брав участь в одній з програм 72-го Канського міжнародного кінофестивалю і отримала Гран-прі 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю.
…