$1*/ mo hosting! Everything you need to succeed online with us!

Суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу екс-командувачу НГУ Аллерову

Солом’янський районний суд Києва 17 травня розпочав слухати клопотання прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про обрання запобіжного заходу колишньому командувачу Національної гвардії Юрію Аллерову. Прокурори просять обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в сумі 11 мільйонів гривень.

Суд має продовжити розгляд клопотань прокурорів САП щодо запобіжних заходів для керівника компанії «Укрбуд» Олега Майбороди та незалежного оцінювача Аліси Гринчук, які проходять в одній із Аллеровим справі.

Усім трьом фігурантам справи інкримінують ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним, шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.

14 травня детективи НАБУ провели обшуки за місцем роботи та проживання окремих службових осіб Нацгвардії, а також в офісах низки приватних компаній. Розслідування в цій справі НАБУ здійснює із грудня 2017 року. 15 травня НАБУ повідомило Аллерову, Майбороді та Гринчук про підозру в заволодінні майном Нацгвардії на понад 81 мільйон гривень.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Прокурор САП дозволив Крючкову виїхати за кордон за сімейними обставинами

Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України дозволили виїхати за кордон на 10 днів екс-депутату та колишньому голові правління «Енергомережі» Дмитру Крючкову, якого підозрюють у завданні збитків державі в енергетиці на суму понад 346 мільйонів гривень. З нього зняли електронний браслет і повернули паспорт. Він уже вилетів до Німеччини.

Як пояснив Радіо Свобода заступник голови САП Володимир Кривенко, дозвіл на виїзд за кордон Крючкову надали на 10 днів, а приводом для цього стала операція його сину. При цьому, в спеціалізованій прокуратурі розраховують на те, що по завершенню цього терміну бізнесмен повернеться в Україну.

Раніше в програмі «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») були оприлюднені записи телефонних розмов Крючкова із першим заступником фракції «Блоку Петра Порошенка» у Верховній Раді Ігорем Кононенком і братами-бізнесменами Ігорем та Григорієм Суркісами, на яких обговорюється схема з виведення сотень мільйонів гривень з українських обленерго – на прохання журналістів перед публікацією вони були верифіковані американськими спеціалістами, які співпрацюють з урядом США.

​17 квітня Солом’янський суд Києва взяв під варту бізнесмена Дмитра Крючкова, якого 15 квітня екстрадували з Німеччини до України, з альтернативою застави у розмірі 7 мільйонів гривень – хоча обвинувачення клопотало про розмір застави у 346 мільйонів гривень, що відповідає сумі завданих збитків. Тоді ж прокурори САП заявили, що планують оскаржувати це рішення.

А за декілька днів, 19 квітня Дмитра Крючкова випустили із СІЗО під заставу в 7 мільйонів гривень, яку вніс його адвокат Олександр Лисак, і зобов’язали носити електронний браслет. Згодом суд відмовив у задоволенні апеляції САП щодо збільшення розміру застави Крючкову – і залишив її без змін.

Правоохоронці підозрюють Крючкова в розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго», понад 60% акцій якого належать державі. ​За словами детективів, НАБУ також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка і братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит після виходу журналістського розслідування. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку.

Дмитро Крючков – колишній народний депутат. Із 2006-го півтора року був у фракції «Блоку Юлії Тимошенко» – працював у комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу. У 2014-му – став керівником приватної компанії «Енергомережа». І вже за рік вона взяла під контроль роботу кількох обленерго.

Раніше «Схеми» розповіли, що Дмитро Крючков разом із соратником президента Ігорем Кононенком, бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також іншими високопосадовцями, ймовірно, причетний до схем із виведення сотень мільйонів гривень з декількох українських обленерго. Організація однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова, які отримала редакція.

«Схеми» звернулися до всіх фігурантів телефонних розмов, частина із них ситуацію не прокоментувала, частина заперечила свої зв’язки з Дмитром Крючковим. Зокрема, брати Суркіси не відповіли на запит редакції.

На запит редакції Дмитро Крючков передав свої письмові відповіді, у яких розповів, що Кононенко виконував ту частину домовленостей, яка була зоною відповідальності сторони Порошенко – Кононенко. «Фінансові відносини, звісно, були. Вони, згідно з домовленостями, отримали від 50% до 75% доходів від бізнесу, який був предметом домовленостей», – зазначив він у листі.

Журналісти також декілька разів приїжджали в офіс народного депутата Ігоря Кононенка, оскільки він не відповідав на дзвінки з проханням про коментар та повідомлення з вичерпним списком запитань. Перед ефіром він надіслав до редакції лист, пообіцявши інтерв’ю лише після виходу розслідування. Утім, згодом заявив, що готує позов проти Радіо Свобода до закордонного суду – і скасував обіцяне інтерв’ю.

 

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Компанію з орбіти депутата Микитася, яка будує Шулявську розв’язку, оштрафували за змову на інших тендерах

Антимонопольний комітет України оштрафував дві компанії з орбіти народного депутата та столичного забудовника Максима Микитася –  «Північно-український будівельний альянс» і «Спецбуд-плюс» – за антиконкурентні узгоджені дії під час тендерів на будівництво лікарні Амосова та гімназії у Києві на загальну суму майже 150 мільйонів гривень із забороною брати участь у тендерах строком на три роки. Про це повідомляє журналіст Радіо Свобода.

Про участь цих двох компаній у тендері на реконструкцію Шулявської розв’язки у центрі Києва, розіграному з порушеннями, раніше розповідали журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Навели мости».

«​Сьогодні нарешті ми ухвалили рішення щодо змови двох компаній корпорації «​Укрбуд»​, а саме: ТОВ «​Спецбудплюс»​ і компанії «​Північно-український будівельний альянс»​ щодо змови на торгах –​ це лікарня Амосова і торги щодо реконструкції гімназії Бойченка на загальну суму порядка 3 мільярдів гривень. Київським обласним територіальним відділенням було зібрано докази, цих доказів достатньо, в сукупності доказів було повністю доведено вину та змову цих двох компаній»​, –​ заявив голова Київського територіального відділення Антимонопольного комітету Олексій Хмельницький.

​Присутні на засіданні представники «Північно-українського будівельного альянсу»​ в коментарі журналістам заявили, що оскаржуватимуть це рішення.

В АМКУ також підозрюють змову між двома вищезгаданими компаніями під час проведення тендеру на ремонт Шулявського мосту. Раніше комітет вже відкрив справу за ознаками «антиконкурентних узгоджених дій». За словами Хмельницького, рішення АМКУ може бути наприкінці травня.

«Там докази схожі, але є ще докази, які нам надали правоохоронні органи. По Шулявському мосту надіслані подання з попередніми висновками, це є проекти рішень, одна компанія вже їх отримала, іншій компанії або сьогодні вручили або вона отримає на днях, –​ пояснив Хмельницький. –​ Із цього моменту в них буде 10 днів на надання заперечень, після чого ми їх вивчимо і призначимо колегію для розгляду цього питання. Я планую, що це буде кінець травня –​ початок червня», –​ додав він.

Розслідувати ймовірну змову на тендері щодо Шулявської розв’язки Антимонопольний комітет розпочав ще в серпні 2018 року – після виходу розслідування «Схем». Зокрема, у відомстві звернули увагу на різницю між пропозиціями фіналістів тендеру – «Спецбуд–плюс» і «Північно-український будівельний альянс» з орбіти народного депутата Максима Микитася – всього у тисячу гривень, а також на підроблений відгук-рекомендацію «Спецбуд-плюс» про успішне виконання схожого ремонту. Водночас, підкреслює Хмельницький, дві інші компанії через низку невідповідностей у документах до аукціону взагалі не допустили.

Окрім того, в Антимонопольному комітеті виявили, що IP-адреси, з яких компанії-фіналісти конкурсу «Спецбуд-плюс» та «Північно-український будівельний альянс» виходили на аукціон, належать одному провайдеру та майже ідентичні. Також в АМКУ встановили, що фірма «Спецбуд-плюс» надала переможцю безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в розмірі 5 мільйонів гривень із строком повернення до 2023 року.

Раніше програма «Схеми» повідомляла, що до фінального аукціону на ремонт Шулявського мосту допустили дві фірми, які мають фінансові зв’язки з одним народним депутатом – Максимом Микитасем, а під час аукціону фірма із меншою ставкою через невідомі причини віддала свій перший крок. Це може свідчити про те, що компанії пов’язані між собою, а тендер був формальним, йдеться в розслідуванні.​

​Максим Микитась у минулому відомий столичний забудовник, який, як фіксували «Схеми», літав разом із мером Києва Віталієм Кличком на одному чартерному літаку. Також Віталій Кличко публічно виступав на захист скандального будівництва фірми Микитася «Укрбуд» – «Сонячної Рів’єри».

Сам Кличко в коментарі «Схемам» заперечив зв’язки із Микитасем: «У мене товаришів немає (в тому), що стосується роботи Київської мерії».

На дані про те, що тендер відбувся із порушеннями, міський голова відповів так: «Якщо у вас є така інформація, звертайтеся до правоохоронних органів, це їхнє питання контролювати, щоб ні в якому разі не було корупційної складової. Я не можу слідкувати за кожним тендером, який проходить».

У лютому 2017 року обвалилася частина бетонної огорожі на Шулявському шляхопроводі. Як повідомили в «Київавтодорі», причинами обвалу мосту є пожежі, які сталися раніше біля шляхопроводу чи під ним, а також корозія бетону. Як заявив тоді міський голова, аварійним міст визнаний не був, однак були зафіксовані порушення правил експлуатації.

 

 

 

 

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

МВС: від початку року порушили 63 справи через злочини проти журналістів

За чотири місяці 2019 року слідчі Національної поліції України розпочали досудове розслідування у 63 кримінальних провадженнях за злочинами у сфері професійної діяльності журналістів, повідомляє прес-служба Міністерства внутрішніх справ.

Справи були порушені за статтями: перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, погроза або насильство щодо журналіста, умисне знищення або пошкодження майна журналіста, посягання на життя журналіста.

Як повідомили у МВС, за результатами розслідування до суду направили шість обвинувальних актів, 52 провадження за погодженням прокуратури вирішили закрити.

Протягом минулого року слідчі поліції почали досудове розслідування у 258 кримінальних провадженнях за злочинами, пов’язаними з перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів, йдеться в повідомленні.

Найбільше кримінальних правопорушень зареєстрували в Києві (47), Закарпатській (30), Чернівецькій (25), Одеській (24), Дніпропетровській (14) областях. У Львівській – 12, Донецькій – 11, Рівненській – 10, Вінницькій, Полтавській, Харківській – по 8, Запорізькій та Херсонській – по 7, Київській – 6, Луганській, Сумській, Черкаській та Чернігівській областях – по 5.

«За вказаний період до суду направлено 26 кримінальних проваджень за 33 кримінальними правопорушеннями… У 243 кримінальних провадженнях протягом звітного періоду слідчими ухвалене рішення про їх закриття», – додали в МВС.

Починаючи з 1994 року, 3 травня відзначають Всесвітній день свободи преси. У грудні 1993 року його проголосила Генеральна асамблея ООН.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Пікет на підтримку українського журналіста Романа Сущенка у Брюсселі – відео

У Брюсселі 3 травня у Всесвітній день свободи преси відбувся пікет на підтримку українського журналіста Романа Сущенка, організований Товариством українців Бельгії. Арештований у Росії у вересні 2016 року, він був засуджений до 12 років позбавлення волі 6 червня 2018 року за обвинуваченнями, які в Україні та світі називають несправедливими та політично мотивованими.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Три розслідування «Схем» увійшли до шорт-листа конкурсу «Честь професії»

Розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Приватний загін під крилом Нацполіції», «Американські «Айленди» для українського флоту» та «Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента Порошенка» – увійшли до короткого списку фіналістів конкурсу «Честь професії-2019». 

Розслідування про таємну відпустку президента Порошенка на Мальдівах Михайла Ткача та Наталки Седлецької та про американські «Айленди» Валерії Єгошиної відібрані до номінації «Найкраще подання резонансного матеріалу». Ще одне розслідування Валерії про таємний загін МВС потрапило в номінацію «Найкращий матеріал з громадянською позицією».

У розслідуванні «Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента» журналісти розповіли про таємну поїздку президента України Петра Порошенка у відпустку на Мальдіви. Згідно з розслідуванням, неафішований президентський відпочинок, що тривав з 1 по 8 січня разом з перельотом загалом коштував не менше ніж 500 тисяч доларів, що становить понад 14 мільйонів гривень.

​Розслідування «Американські «Айленди» для українського флоту» пролило світло на бюрократичне затягування процесу отримання американських катерів з боку української влади та вказало на існування можливої прихованої причини цього – а саме на потенційний комерційний інтерес заводу президента «Кузня на Рибальському», що отримує державне замовлення з бюджету на виробництво кораблів для українського флоту.

​А в розслідуванні «Приватний загін під крилом Нацполіції» журналісти викрили, що створення, існування й діяльність відділу воєнізованої охорони «Безпека життя» у структурі Національної поліції суперечить чинному законодавству, а його працівників можуть використовувати для захисту приватних або політичних інтересів оточення керівництва МВС.

Конкурс професійної журналістики «Честь професії-2019» проводить Незалежна асоціація телерадіомовців та Українська асоціація медіа-бізнесу (попередня назва – Українська асоціація видавців періодичної преси).

​У 2017 році журналіст «Схем» Сергій Андрушко отримав нагороду цього конкурсу у номінації «Найкраще подання резонансного матеріалу» зі спецрепортажем «Гра в імітацію», присвяченим реформі державної служби, після якої чиновників категорії «А» на посаду відбирає спеціальна комісія.

У жовтні 2017 року Валерія Єгошина отримала премію на конкурсі журналістських розслідувань імені Героя Небесної сотні Василя Сергієнка у номінації «Найкраще розслідування в інтернет-ЗМІ» за спецпроект «Спадок у руїнах». Це дослідження щодо власників 24 будинків у Києві, які мають історичну, культурну чи архітектурну цінність, але при цьому закинуті й перебувають в аварійному стані.

У червні 2018 року Валерія Єгошина стала переможницею Національної премії журналістських розслідувань – вона здобула нагороду за матеріал «Управління захисту власних інтересів».

А у грудні 2018-го журналістка «Схем» Катерина Каплюк здобула третє місце на V Національному конкурсі журналістських розслідувань та аналітичних досліджень «Є-Розслідування» у номінації «Журналістське розслідування» – із матеріалом  «Депутат від БПП Єфімов. Виконроб Донбасу».

 

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

НСЖУ нагородила кримського журналіста Семену грамотою за вірність ідеалам професії

Національна спілка журналістів України на розширеному засіданні правління в Києві нагородила кримського журналіста, автора проекту Радіо Свобода Крим.Реалії Миколу Семену грамотою за плідну творчу і громадську діяльність і вірність ідеалам журналістиці.

Грамоту передали представникам редакції Крим.Реалії, бо Микола Семена, згідно з рішенням підконтрольного Кремлю суду в Криму, не може залишати територію анексованого півострова.

22 вересня 2017 року в Сімферополі підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд засудив Семену до двох із половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю. У грудні того ж року підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок Семені в частині додаткового покарання, скоротивши термін заборони публічної діяльності до двох років.

Захист Семени подав скаргу до Європейського суду з прав людини. Однак ЄСПЛ відмовив в пріоритетному розгляді скарги Миколи Семени.

Микола Семена стверджує, що в своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне вираження думки».

Міністерство закордонних справ України, Держдепартамент США, Євросоюз і низка міжнародних організацій засудили винесений журналістові вирок.

Екс-президент Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Том Кент називав необґрунтованими звинувачення проти журналіста Миколи Семени, і зазначав, що вирок, винесений підконтрольним Кремлю судом в Криму, має бути скасований.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Стало відомо, коли НАБУ чекає соратника президента Кононенка на допит

Допит у НАБУ соратника президента і заступника голови фракції «Блок Петра Порошенка» у Верховній Раді Ігоря Кононенка у справі щодо масштабної енергетичної афери призначений на четвер, 25 квітня – це Радіо Свобода підтвердили два незалежні джерела в правоохоронних органах.

Офіційно в НАБУ цю інформацію не підтверджують і не спростовують.

Раніше журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») оприлюднили записи телефонних розмов за участю Кононенка та братів Суркісів, на яких обговорюється схема з виведення сотень мільйонів гривень із українських обленерго – на прохання журналістів вони були верифіковані американськими спеціалістами, які співпрацюють з урядом США.

​Після виходу розслідування «П. дав добро» редакція на запит НАБУ передала детективам записи розмов Дмитра Крючкова з Ігорем Кононенком і братами Суркісами – згодом їх долучили до матеріалів офіційного розслідування. Згодом стало відомо, що НАБУ викликало на допит депутата Ігоря Кононенка та бізнесменів Григорія й Ігоря Суркісів.

Раніше «Схеми» розповіли про організацію однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років, що обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена й екс-голови правління компанії «Енергомережа» Дмитра Крючкова, які отримала редакція.

Для верифікації телефонних розмов «Схеми» передали зразки американським спеціалістам із Національного центру медіа-експертиз – освітньо-наукового центру Університету Колорадо в Денвері (США), створеного за підтримки Міністерства юстиції Сполучених Штатів Америки. Експертиза всіх надісланих голосів дала позитивний результат. Отримані високі показники вірогідності подібності голосів за шкалою, передбаченою цією методологією.

Журналісти проаналізували телефоні розмови, співставивши з відкритими даними, документами та реальними подіями, які стосуються періоду весни-літа 2015 року.

Під час спілкування фігуранти, серед яких нині розшукуваний екс-голова правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» Дмитро Крючков, бізнес-партнер Петра Порошенка Ігор Кононенко, бізнесмени брати Суркіси та народний депутат від «Народного фронту» Ігор Котвіцький – обговорюють у тому числі незаконні способи отримання і збереження контролю над обласними енергопостачальними компаніями «Запоріжжяобленерго», «Черкасиобленерго» та «Харківобленерго», контрольні пакети акцій в яких належать державі в особі Фонду державного майна України. Також багато розмов стосуються розподілу між учасниками схеми значних сум готівкою.

«Схеми» звернулися до всіх фігурантів телефонних розмов, частина із них не відповіли, частина – заперечила свої зв’язки із Дмитром Крючковим. Зокрема, брати Суркіси не відповіли на запит.

Журналісти також декілька разів приїжджали в офіс народного депутата Ігоря Кононенка, оскільки він не відповідав на дзвінки з проханням про коментар і повідомлення з вичерпним список запитань. Перед ефіром він надіслав у редакцію лист, пообіцявши інтерв’ю лише після виходу розслідування. Утім, згодом заявив, що готує позов проти Радіо Свобода до закордонного суду – і скасував обіцяне інтерв’ю.

Самого Крючкова 15 квітня екстрадували з Німеччини в Україну. 17 квітня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою застави в 7 мільйонів гривень. А вже 19 квітня його випустили із СІЗО – його адвокат заявив, що вніс заставу із власних коштів.

 

 

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Поліція затримала двох підозрюваних у вбивстві журналістки у Північній Ірландії

Двоє чоловіків були заарештовані у зв’язку з убивством журналістки Ліри МакКі під час заворушень у Лондондеррі, адміністративному центрі північно-західної частини одноіменного графства регіону Північної Ірландії, повідомила 20 квітня британська поліція.

Обидва підозрюваних, яким відповідно18 і 19 років, були заарештовані в Деррі за антитеррористичними законами і передані до Белфасту на допит, йдеться у заяві.

29-річна розслідувачка МакКі була на місці подій в районі Ленд-Роверз, коли протестувальники почали закидати поліцейських коктейлями Молотова, цеглою і пляшками. Вона загинула від випадкової кулі.

За словами журналіста Джейка Ганрагана, який також був присутній на місці сутичок, його колега «потрапила під перехресний вогонь».

Читайте тут: Під час протестів у Північній Ірландії застрелили журналістку

У останньому дописі в Twitter МакКі назвала протистояння між поліцією і учасниками акції протесту «повним божевіллям».

Ліра МакКі була редактором новинного сайту Mediagazer, який базується у столиці Північної Ірландії Белфасті.

Вона зокрема висвітлювала вплив десятків років насильства у Північній Ірландії, зокрема, через спроби відділитись від Великої Британії. У 2018 році її називали майбутньою зіркою розслідувальної журналістики.

 

 

 

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.