$1*/ mo hosting! Everything you need to succeed online with us!

Розслідування вбивства Шеремета має ознаки саботажу – Мусаєва-Боровик

Існує ризик, що розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета може повторити долю справи Георгія Гонгадзе. Таку думку висловила головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва-Боровик у коментарі Радіо Свобода.

Після брифінгу президента Володимира Зеленського та голови Нацполіції Сергія Князєва про перебіг розслідування цього резонансного убивства вона зазначила, що до справи Гонгадзе була прикута увага медіа, зокрема світових.

«Що ж до справи Павла Шеремета – то до неї стає дедалі менше інтересу, бо немає жодної нової інформації. Це пригнічує… Мати Павла, Людмила Шеремет, казала торік: вона не очікує, що справу буде розслідувано. Хочу, щоб вона помилялася. Бо для мене це особисто дуже важливо. І для України це важливо. У справі Гонгадзе замовники убивства досі не названі. Якщо це повториться, це означатиме, що в Україні нічого не змінилося», – наголосила Мусаєва-Боровик

Колега Павла Шеремета вбачає в тому, як триває розслідування, ознаки саботажу.

«Так, це можна назвати саботажем. Ми попросили у Володимира Зеленського зокрема і про політичну відповідальність з боку правоохоронних органів. Я сподіваюся, так само, як і суспільство, що новий парламент сформовано, а тому і керівники правоохоронних органів будуть звільнені. І тому я маю надію на якийсь зсув у справі Павла Шеремета», – припустила співрозмовниця Радіо Свобода.

Журналіст Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля. Українська влада кваліфікує загибель журналіста як умисне вбивство.
23 липня 2019 року президент України Володимир Зеленський висловив впевненість у позитивному результаті розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета. Його заява пролунала після доповіді голови Національної поліції України Сергія Князєва про хід розслідування злочину та після того, як слідчі надали Зеленському доступ до частини секретних даних про вбивство Шеремета.
Український журналіст Георгій Гонгадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі на Київщині було виявлено тіло без голови, яке, за висновками експертів, могло належати Гонгадзе. Останки зберігалися у київському морзі. Поховали його тільки у березні 2016. Замовників убивства так і не встановили.
29 січня 2013 року Печерський райсуд Києва засудив екс-начальника головного управління кримінального розшуку МВС Олексія Пукача до довічного позбавлення волі, визнавши його винним у вбивстві Георгія Гонгадзе. Апеляційний суд залишив у силі вирок.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Зеленському надали доступ до секретних даних про вбивство Шеремета

Голова Національної поліції України Сергій Князєв повідомив, що може надати президенту Володимиру Зеленському секретні дані слідства щодо вбивства журналіста Павла Шеремета. Про це він заявив під час спільного з Зеленським брифінгу в Офісі президента.

«Пане президенте, якщо ви бажаєте, я можу надати вам дані з обмеженим доступом – я отримав на це дозвіл. Вам лише треба заповнити певні документи», – заявив очільник Нацполіції.

Зеленський погодився та підписав папери. Наразі в Офісі президента триває закрита зустріч, на якій голову держави знайомлять із секретною частиною слідства.

Згідно з оприлюдненою інфографікою, у межах розслідування допитали 3,5 тисячі осіб. З метою ідентифікації підозрюваних була здійснена перевірка за допомогою систем Інтерполу, Європолу та глобальних пошукових систем.

«Встановлено та відпрацьовано всі автомобілі, які потрапили в поле зору Національної поліції та їх власники… На підставі отриманих ухвал суду в операторів мобільного зв’язку отримано інформацію по майже 44 тисячах абонентських номерів, 15 тисячах серійних номерів телефонів, 400 моніторингів, у кожному з яких від 4 до 200 тисяч з’єднань», – розповів Князєв.

Він зазначив, що з метою збереження доказової бази 28 червня повторно отримана ухвала суду про накладення арешту на інформацію всіх операторів мобільного зв’язку із січня по серпень 2016 року.

«Слідством висунута наступна версія злочину: професійна діяльність громадянина Шеремета на території України та за кордоном, зокрема в Білорусі та Росії; дестабілізація соціально-політичної ситуації в Україні; побутові та міжособистісні конфліктні ситуації; помилка в об’єкті злочину з огляду на те, що автомобіль належить та використовувався співмешканкою загиблого, тобто власником був не загиблий Шеремет (а співзасновниця «Української правди» Олена Притула – ред.). Окремо перевіряється причетність до вбивства екстремістськи налаштованих груп», – заявив Князєв.

Журналіст Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля. Українська влада кваліфікує загибель журналіста як умисне вбивство.

Національна спілка журналістів України вимагає від української владиякнайшвидшого розслідування вбивства Павла Шеремета і публічного звіту слідства про його результати.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Майкл Щур залишає посаду члена правління Суспільного

Журналіст Роман Вінтонів, відомий під псевдонімом Майкл Щур, залишає посаду члена правління Національної суспільної телерадіокомпанії України.

«Для мене настав той етап, коли доводиться обирати – або Суспільне, або свій проєкт. Я вибрав свій проєкт. Та я залишаюся адептом Суспільного назавжди», – цитує Вінтоніва пресслужба НСТУ.

У компанії Вінтонів відповідав за інформаційне мовлення та цифрові платформи.

Відповідно до закону «Про суспільне телебачення і радіомовлення в Україні» члени правління ПАТ НСТУ обираються наглядовою радою за пропозицією голови правління.

Вінтонів був обраний за пропозицією Зураба Аласанії 15 травня 2017 року й з того часу обіймав посаду члена правління.

Із осені 2016 року Майкл Щур – ведучий програми під назвою #@)₴?$0 («Ґрати, песик, дужка, гривня, знак питання, долар, нуль»).

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

ВРП взялася за баришівську суддю із розслідування «Схем», яка зупинила ліцензію SkyUp

Вища рада правосуддя 19 липня відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Баришівського районного суду Олени Литвиненко, яка раніше винесла ухвалу про тимчасове припинення дії ліцензії авіаперевізника SkyUp. Про ймовірні порушення з боку судді під час винесення цього рішення журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») розповіли в розслідуванні «Таємниця баришівського суду».

Перша Дисциплінарна палата ВРП отримала скарги від адвоката авіакомпанії SkyUp Дмитра Толкачова та народного депутата Антона Геращенка та вирішила, що отримані відомості «можуть свідчити про наявність у діях судді Баришівського районного суду Київської області Литвиненко О.Л. ознак дисциплінарного проступку».

«Істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо юрисдикції, умисне або внаслідок грубої недбалості допущення порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків», – йдеться у повідомленні Вищої ради правосуддя.

У ВПР вважають, що суддя Олена Литвиненко, яка винесла ухвалу про призупинення ліцензії SkyUp на право перевезення пасажирів – «фактично зупинила господарську діяльність авіакомпанії, що є втручанням в діяльність товариства», а під час вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для забезпечення позову «взяла до уваги лише думку позивача, проігнорувавши інтереси відповідача та інших користувачів, пасажирів».

24 червня Державне бюро розслідувань розпочало кримінальне провадження щодо судді Баришівського районного суду Олени Литвиненко на підставі розслідування «Схем». ​

Провадження розпочате за фактом «постановлення суддею завідомо неправосудної ухвали» – тобто за ознаками правопорушення передбаченого ч.1. статті 375 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає санкції у вигляді обмеження волі до 5 років або позбавлення волі від 3 до 5 років.

Суддя Олена Литвиненко подала заяву про відставку, яку мали розглянути на засіданні ВРП 18 липня. Але за кілька днів до розгляду, 15 липня, вона цю заяву відкликала.

Ухвалу щодо призупинення ліцензії SkyUp суддя Баришівського суду Олена Литвиненко винесла 24 травня цього року. Водночас тоді суддя відмовилася забороняти компанії «здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів повітряним транспортом до вирішення спору по суті». Журналісти хотіли звернутися до неї за коментарем, та застати її на робочому місці не вдалося – у суді сказали, що Литвиненко у відпустці.

«Схеми» виявили, що позов, у результаті якого суддя Литвиненко ухвалила рішення, був фіктивним – жителька Баришівки, вказана позивачкою в ухвалі суду, насправді не подавала його. Окремо юристи звернули увагу, що суддя в принципі не могла ухвалювати зазначене рішення, оскільки воно не підпадає під юрисдикцію Баришівського районного суду. Не зміг пояснити логіку судді Олени Литвиненко і голова суду.

Крім того, журналісти виявили опосередкований зв’язок з олігархом Ігорем Коломойським в історії з позовом до SkyUp Airlines в Баришівський районний суд.

У день, коли Оксана Пасенко написала заяву в поліцію про те, що не подавала позову до SkyUp, начебто від її імені надійшла заява на ім’я народного депутата, у якій вона «просить» посприяти у забезпеченні виконання рішення суду. Документ датований 18 червня. Цей депутат – Олександр Дубінін, багаторічний менеджер підприємств з так званої групи «Приват», підконтрольної олігарху Коломойському.

У копії звернення, яке опинилося в розпорядженні «Схем» йдеться про те, що хоч Баришівський суд і ухвалив рішення на користь Пасенко, вона начебто все одно не задоволена тим, що літаки продовжують літати. У приймальні Дубініна швидко відреагували на це «звернення» Пасенко і вже наступного дня, 19 червня, переслали його у вигляді депутатського звернення до профільного відомства – Мінінфраструктури.

На прохання «Схем» прокоментувати той факт, що в один день, коли мешканка Баришівки начебто звернулась до депутата, вона вже написала заяву в поліцію про те, що не позивалася до авіаперевізника, Дубінін зазначив: «Нехай вона напише, що звернення, до якого вона нині зверталась, вона скаже, що вона його спростовує. І все».

На запитання журналіста, в яких Дубінін стосунках із Коломойським, парламентар відповів: «В яких стосунках? Я – народний депутат, а він – бізнесмен. Далі що?» Ігор Коломойський у коментарі «Схемам» заявив, що Дубінін «не є до нього афілійованою особою».

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Радіо Свобода закликає бойовиків звільнити полоненого журналіста Асєєва

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РВЄ/РС) закликає підтримуваних Росією бойовиків звільнити полоненого журналіста, автора Радіо Свобда Станіслава Асєєва.

«Станіслава утримують практично без зв’язку із зовнішнім світом впродовж двох років через його безстрашні репортажі з його рідного Донецька. Я знаю, що я говорю від імені дедалі більшої кількості правозахисників, урядовців, законодавців та журналістів, засуджуючи його затримання та вимагаючи його звільнення», – заявила виконувачка обов’язків президента РВЄ/РС Дейзі Сінделар.

На початку липня міжнародна коаліція One Free Press включила справу  Асєєва до переліку 10 «найбільш термінових».

16 липня голова Комітету із закордонних справ Палати представників США Еліот Енджел закликав до негайного звільнення журналіста.

Асєєв перебуває в ув’язненні підконтрольного Росії угруповання «ДНР», за різними даними, з травня або червня 2017 року. Спершу він просто зник, два тижні про нього нічого не було відомо. Пізніше угруповання «ДНР» визнало його затримання й звинуватило у шпигунстві на користь України.

17 серпня 2018 року телеканал «Россия 24» показав програму, в якій полонений журналіст Станіслав Асєєв нібито підтверджує, що працював на українську розвідку. Це було вперше, коли бойовики показали Асєєва від моменту затримання.

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода вважає дуже сумнівним «зізнання» Асєєва в шпигунстві і вимагає його звільнення.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Радник Зеленського навів приклад Ізраїлю з військової цензури

Радник президента України з політичних питань Микита Потураєв навів приклад Ізраїлю з військової цензури, говорячи про Раду з питань свободи слова при президенті, створення якої ініціюють в ОП. При цьому у відповідь на питання Радіо Свобода він сказав, що не певен, чи такі цензори потрібні в Україні.

Потураєв виступав під час експертної наради «Свобода слова та інформаційна безпека України: спільні виклики – спільні рішення» 17 липня в Києві.

«Є країна, абсолютно демократична, в якій, наскільки мені відомо, є військові цензори у засобах масової інформації… Звичайно, що вони не всю інформацію цензурують, а лише те, що стосується армії, бойових дій, який веде ЦАХАЛ. Не певен, що Україні потрібні військові цензори. Я певен, що Україні потрібна міцна інформаційна оборона і стійка інформаційна безпека, а якими інструментами ми будемо цього досягати – це питання, яке ми маємо вирішувати», – сказав Потураєв Радіо Свобода.

Раніше сьогодні заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко заявив, що ОП ініціює створення Ради з питань свободи слова при президентові України.

За даними ОП, до складу Ради увійдуть по одному представнику від кожної редакції центральних ЗМІ. Рада допомагатиме фіксувати й усувати загрози для свободи слова, прояви цензури, йдеться в повідомленні. Також серед пріоритетів – захист права журналістів на професію. Для цього в Раді будуть представники силових відомств і медіаюристи.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

При Офісі президента створять Раду з питань свободи слова

Офіс президента України ініціює створення Ради з питань свободи слова при президентові України, повідомив заступник керівника ОП Кирило Тимошенко.

«Нам важливий діалог з медіаспільнотою, тому ми запускаємо роботу Ради. Вона збиратиметься регулярно», – сказав Тимошенко 17 липня під час експертної наради «Свобода слова та інформаційна безпека України: спільні виклики – спільні рішення».

За даними ОП, до складу Ради увійдуть по одному представнику від кожної редакції центральних ЗМІ. Рада допомагатиме фіксувати й усувати загрози для свободи слова, прояви цензури, йдеться в повідомленні. Також серед пріоритетів – захист права журналістів на професію. Для цього в Раді будуть представники силових відомств і медіаюристи.

Аналогічні ради, до складу яких увійдуть представники регіональних засобів масової інформації, запропоновано створити при кожному голові ОДА.

Як йшлося у звіті, оприлюдненому у червні правозахисниками Freedom House, журналісти в Україні продовжують перебувати під загрозою насилля і залякування. Інститут масової інформації зафіксував у 2018 році в Україні 235 випадків порушень свободи слова.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Омбудсмен Росії прокоментувала можливість обміну Вишинського на українських моряків

Уповноважена з прав людини Росії Тетяна Москалькова 15 липня приїхала на суд у справі керівника «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського і прокоментувала його можливий обмін на 24 українських моряків, заарештованих у Москві. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Президент Російської Федерації Володимир Володимирович Путін – проти таких підходів, коли про людей говорять як про обмінний фонд. І сам Кирило Вишинський каже, що він не згоден на жодні обміни, і добиватиметься виправдувального вироку», – заявила Москалькова.

Вона додала, що потрібно шукати інші «правові та моральні механізми», завдяки яким «люди повернуться додому, до родин».

За словами омбудсмена, раніше Росія направляла Україні ноту про те, що моряків можуть відпустити з-під варти, якщо вони гарантовано продовжать брати участь в попередньому і судовому слідстві в Москві.

«Наша сторона направила конкретну ноту українській стороні. Вона не була підтримана через те, що, мабуть, є неузгодженість в діях. Дуже хочеться, щоб ця координація дій органів була налагоджена для конструктивного діалогу», – сказала Москалькова.

Вона також заявила, що прийшла на суд до Вишинського, щоб його підтримати і передати головуючій судді офіційну заяву про зміну запобіжного заходу на такий, що непов’язаний з триманням під вартою. Проте Москалькова не змогла цього зробити, оскільки засідання було перенесено.

Головний редактор «РІА Новини Україна» Кирило Вишинський був затриманий 15 травня 2018 року в Києві і відтоді перебуває під арештом. Генпрокуратура України звинувачує його в державній зраді, поваленні конституційного ладу, сепаратизмі, розпалюванні національної ворожнечі й незаконному зберіганні зброї. Сам Вишинський відкидає всі звинувачення.

24 українських моряків були затримані 25 листопада 2018 року. Це сталося після того, як військовослужбовці Росії біля берегів Криму таранили, обстріляли та захопили артилерійські катери «Бердянськ» і «Нікополь» та буксир «Яни Капу». Москва звинувачує українських військовослужбовців у «незаконному перетині кордону». Україна наполягає, що зіткнення відбулося в нейтральних водах, і вважає захоплених моряків військовополоненими.

 

 

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Суд над Вишинським, на якому його можуть звільнити з-під варти, перенесли

Подільський районний суд Києва переніс на 19 червня засідання у справі керівника «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського, на якому його можуть звільнити з-під варти. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Засідання з розгляду подальшого запобіжного заходу Вишинського було призначено на 15 червня, але воно було перенесено, оскільки стало відомо, що один з членів суддівської колегії перебуває в нарадчій кімнаті. Це означає, що суддя ухвалює рішення в іншій справі і не може брати участь в процесі.

Адвокат Андрій Доманський, який захищає Кирила Вишинського, у коментарі журналістам заявив, що суд перенесено з технічної причини, але не виключив можливий політичний підтекст.

«Я думаю, що це саме збіг технічних обставин, але я не виключаю політичних моментів, оскільки ми розуміємо, що до цієї справи прикуто дуже багато уваги, як з боку преси, так і з боку міжнародних спостерігачів», – заявив Доманський.

Він додав, що 19 червня клопотатиме про звільнення Кирила Вишинського під особисте зобов’язання.

Прокурор Євген Комаровський заявив, що наполягатиме на продовженні арешту журналіста без права виходу під заставу. За його словами, необхідність такої міри обґрунтована тим, що на волі Вишинський може сховатися від слідства.

Про те, що Кирила Вишинського можуть відпустити з СІЗО, обравши інший запобіжний захід, написала сьогодні вранці речниця Генпрокурора Юрія Луценка Лариса Сарган.

Це стало можливим тому, що 25 червня Конституційний суд скасував норму Кримінально-процесуального кодексу, згідно з якою до обвинувачених у державній зраді застосовується тільки найжорсткіший запобіжний захід – тримання під вартою.

Головний редактор «РИА Новости-Украина» Кирило Вишинський був затриманий 15 травня 2018 року за підозрою в державній зраді (ст. 111 ККУ). Через два дні він був заарештований і відтоді перебуває в СІЗО.

4 травня його справу почав розглядати Подільський районний суд Києва. Крім держзради Вишинському інкримінують спробу повалення конституційного ладу (ст. 109 ККУ), сепаратизм (ст. 110), розпалювання національної ворожнечі (ч. 1 ст. 161) і незаконне зберіганні зброї (ч. 1 ст. 263).

Вишинський обвинувачується в тому, що на посаді керівника «РИА Новости-Украина» він «сприяв підривній діяльності Росії проти України». За версією прокуратури, сприяння полягало в тому, що в період з 2014 по 2018 року Вишинський розмістив на сайті своєї агенції 72 статті «антиукраїнського спрямування», а гроші на цю діяльність підсудному переказувало МІА «Россия Сегодня» через через кіпрський офшор і фірму з Сербії.

Сам Вишинський відкидає всі обинувачення і вважає справу проти себе політично вмотивованою. Він заявляє, що всі матеріали на сайті «РИА Новости-Украина», в яких обвинувачення вбачає склад злочину, відповідали стандартам журналістики.

Після арешту Вишинський відмовився від українського громадянства і звернувся за допомогою до президента Росії Володимира Путіна. Російське МЗС неодноразово вимагало від України звільнити Вишинського і називало його переслідування політично мотивованим.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Зеленський поки не призначатиме головою Одеської ОДА Андрейчикова, про якого розповідали «Схеми», обіцяє конкурс

Президент України Володимир Зеленський заявив, що поки не призначатиме на посаду голови Одеської обласної державної адміністрації Андрія Андрейчикова, і анонсував проведення конкурсу. Раніше журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») з’ясували, що схвалений Кабінетом міністрів кандидат на посаду очільника Одещини Андрій Андрейчиков заробляє на продажі українського металобрухту в невизнану «Придністровську Молдовську республіку» і за 4 роки продав тамтешньому заводу брухту на майже 400 мільйонів гривень.

Під час наради з питань розвитку морських портів в Одесі у відповідь на запитання журналістів щодо майбутнього голови ОДА президент зазначив, що знає Андрейчикова особисто, однак «не може ризикувати», і анонсував проведення відкритого конкурсу на посаду голови ОДА.

«Ми проведемо конкурс в Одесі. Так, буде конкурс, тому що це дуже відповідальна місія – не хочемо вас, одесити, підвести», – сказав Зеленський.  

Сам Андрейчиков такий перебіг подій поки що не коментував. 

Кандидатуру Андрія Андрейчикова на посаду голови Одеської ОДА Кабмін схвалив на засіданні 26 червня разом із ще сімома майбутніми очільниками областей.

Як виявили журналісти, Андрій Андрейчиков заробляє на експорті українського металобрухту до невизнаної «Придністровської Молдовської республіки». Журналісти проаналізували дані української митниці за період з 2015-го до 2018 року і виявили – лише за цей час підприємство ТОВ «Балкер» Андрейчикова експортувало металобрухту на «Молдовський металургійний завод» (м. Рибниця) на 379,1 млн гривень. 

Також Андрейчиков є засновником в ТОВ «Мисливець-2007». Його партнером у цій фірмі вказаний одеський бізнесмен Дмитро Череп – у 2015 році його було засуджено за спроби захопити місцеву владу. Він повинен був розмістити 50 озброєних осіб в місті, які мали прибути з так званих «ДНР»/«ЛНР». У новому «сепаратистському» уряді Одеси він мав зайняти керівну посаду. Череп свою провину визнав і пішов на угоду зі слідством.

Другий партнер Андрейчикова у ТОВ «Мисливець-2007» – Сергій Кушнір. Він на Одещині керує проросійською партією «Родина», яка виступає за федералізацію України та визнання російської мови другою офіційною в Україні. Керівник цієї партії Ігор Марков після Революції Гідності втік до Росії.

Андрейчиков у коментарі «Думская.нет» заперечив, що окрім мисливства, має інші справи з Черепом та Кушніром. «Ми співзасновники у мисливському клубі «Мисливець-2007», моя частка в ньому 9%. Ніякого спільного бізнесу і справ з ними я ніколи не вів», – заявив тоді він.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.