У сімох футболістів запорізького «Металурга» підозра на COVID-19

У пресслужбі футбольного клубу «Металург» (Запоріжжя» повідомли, що у сімох футболітсів команди – підозри на COVID-19.

«Результати ПЛР-тестування, яке було проведено перед виїздом до Львова, показали наявність інфекції. Таким чином матч 22-го туру з «Рухом» перенесено. Команда повертається додому. Дослідження виявили коронавірусну хворобу в семи гравців. По приїзду вся команда і персонал клубу проведуть повторне поглиблене тестування на COVID-19», – йдеться в повідомленні.

У ФК «Металург» зазначили, що попереднє тестування на коронавірус показало негативний результат.

Раніше про випадки COVID-19 і підозри інфікування у гравців повідомляли ФК «Балкани», «Рух» і «Волинь».

В Україні станом на ранок 3 червня коронавірус виявили у 46 763 людей, померли 1 212 пацієнтів, одужали 20 558.

 

your ad here

Голова Мінкультури повідомив, що фінансування Центру Довженка відновили

Міністерство фінансів підписало паспорт бюджетної програми на відновлення фінансування Центру Довженка, повідомив у фейсбуці міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко

«Сума, яку отримає центр – 7,6 мільйона гривень. Тобто ми повністю виділяємо фінансування за всі 10 місяців вимушеного «простою», як наслідок карантину. Відповідно до плану, гроші почнуть заходити протягом одного-двох днів. Одразу ж підписав відповідні накази від нашого міністерства щодо розподілення коштів на Мінфін, Держкіно та Держказначейство», – повідомив Ткаченко.

Він додав, що грощі для центру Довженка дозволять відновити його діяльність в нормальному режимі, а співробітники зможуть повернутися до роботи.

«Далі розпочинаємо переходити до визначення поетапної стратегії виходу центру з фінансової кризи», – додав міністр.

10 червня провів нараду щодо фінансування Центру Довженка і погодився, що закладові потрібно понад 8 мільйонів гривень.

28 травня Центр Довженка повідомив про обшуки і про настання стану неплатоспроможності. Директор Центру Іван Козленко уточнив, що обшуки із заявою про банкрутство установи не пов’язані. Пізніше поліція вказала що йдеться про справу щодо привласнення і розтрати майна. Сам Козленко повідомив, що йде у відставку.

Національний центр Олександра Довженка – найбільший кіноархів України, в якому зберігається понад 6000 найменувань художніх, документальних, анімаційних українських і закордонних фільмів та тисячі архівних документів з історії українського кіно.

Заснований у 1994 році на базі найбільшої за часів СРСР української кінокопіювальної фабрики (заснованої в 1948 році).

 

 

 

your ad here

Суд у справі MH17: клопотання захисту задоволені частково, наступне засідання – 31 серпня

Суд у Нідерландах в справі про катастрофу малайзійського «Боїнга» на Донбасі 17 липня 2014 року оголосив у п’ятницю рішення за низкою клопотань, які раніше внесла сторона захисту одного з обвинувачених – росіянина Олега Пулатова.

Так, суд прийняв деякі клопотання захисту, що намагається довести непричетність Пулатова до катастрофи. Адвокати поставили під сумнів основну версію слідства – про те, що «Боїнг» був збитий російським «Буком» з території, яку контролювали підтримувані Росією бойовики.

Зокрема сьогодні були прийняті клопотання захисту про допит українського військовослужбовця ППО, експертів російського концерну «Алмаз-Антей», а також про додатковий запит на розсекречення американських супутникових знімків.

Як повідомляє агентство Reuters, задоволені також клопотання про вивчення показів свідків захисту, які виступають на підтримку так званих альтернативних версій катастрофи, наприклад, що літак був збитий військовим літаком. Ці версії, про які часто повідомляли російські ЗМІ, були відкинуті слідством.

Водночас багато клопотань захисту були відхилені, серед них і про переклад всіх матеріалів справи (близько 40 тисяч сторінок – ред.) на російську мову.

Частина клопотань поки відкладена – до часу, коли захист зможе зустрітися з Пулатовим і прояснити його позицію. Адвокати стверджували, що їм необхідно особисто зустрітися з підзахисним, але зараз це неможливо, оскільки кордон Росії з країнами ЄС закрито через пандемію коронавірусу.

Сьогоднішнє засідання суду стало останнім перед тривалою перервою попереду. Судовий процес в окружному суді Гааги відновиться 31 серпня.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.

Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

your ad here

Катування в Кагарлику: суд взяв під варту ще одного поліцейського, іншого відправив під домашній арешт

Голосіївський суд Києва відправив під домашній арешт двох поліцейських, підозрюваних у катуваннях громадян у травні, повідомляє Державне бюро розслідувань 3 липня.

«За рішенням суду, оперуповноважений Кагарлицького відділення поліції, який у ніч з 23 на 24 травня 2020 за вказівкою безпосереднього керівника утримував руки потерпілої у той час, як його керівник надягнув протигаз на жінку та з метою отримання викривальних показів періодично затискав дихальну трубку, обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Правозахисники про катування в Україні: за останні роки краще не стало​

Іншого поліцейського, якого вважають причетним до іншого випадку катувань ще в січні 2020 року, суд взяв під арешт без можливості застави.

ДБР також закликало мешканців Кагарлика повідомляти про «факти протиправних дій правоохоронців».

Напередодні ДБР повідомило про виявлення нових фактів тортур у Кагарлицькому відділенні поліції.

25 травня Державне бюро розслідувань повідомило, що в Київській області затримані двоє поліцейських з Кагарлицького відділення поліції. За попередніми даними слідства, у ніч з 23 на 24 травня оперуповноважний у своєму службовому кабінеті застосував тортури до жінки й кілька разів її зґвалтував.

 

Крім того, ДБР заявляє, що правоохоронці застосували фізичну силу до чоловіка, який у цей час перебував у приміщенні відділення поліції. Йому теж погрожували зґвалтуванням.

26 травня Голосіївський районний суд Києва заарештував поліцейських без права застави.

your ad here

Вилучення техніки у військових: ДБР повідомило про відсторонення працівників та кримінальні справи

Керівників територіального управління Державного бюро розслідувань в Хмельницькому, а також слідчих і керівника слідчого підрозділу ДБР відсторонили. Про це 3 липня повідомила пресслужба Бюро.

За повідомленням, співробітників відсторонили з посад в рамках службового розслідування.

Крім того, ДБР заявило про відкриття кримінальних справ за фактами можливого перевищення повноважень та диверсії.

«Також Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, окрім кримінального провадження за фактом перевищення влади або службових повноважень працівниками ДБР та СБУ під час вилучення військового майна (частина 3 стаття 365 Кримінального кодексу України), розпочато кримінальне провадження за фактом можливої диверсії (стаття 113 Кримінального кодексу України)», – йдеться в заяві Бюро.

Читайте також: Зеленський просить оцінити дії ДБР щодо вилучення приладів для ППО у Повітряних сил – ОПУ​

1 липня Державне бюро розслідувань провело огляди військової техніки у кількох військових частинах Повітряних сил Збройних сил України. Слідчі вилучили сім клістронів, але до вечора 2 липня усі повернули.

Командування Повітряних сил Збройних сил України вказувало, що обшуки відбулися в одній із військових частин у Хмельницькому (А2860) та в зенітних ракетних бригадах на Одещині (в/ч А2800) та Херсонщині (в/ч А1836). У ЗСУ наголошували, що відсутність клістронів могла призвести до «небажаних наслідків та суттєво збільшити терміни відновлення бойової техніки, що прикриває повітряний простір та важливі стратегічні об’єкти держави».

Керівництво ДБР ініціювало службове розслідування, під час якого буде надана оцінка правомірності дій працівників бюро. Також ДБР відкрило кримінальне провадження через можливе перевищення влади або службових повноважень працівниками бюро та СБУ під час вилучення військового майна.

your ad here

З початку року на Донбасі загинули 11 цивільних – Офіс омбудсмена

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що з початку року через обстріли на Донбасі загинули 11 цивільних громадян.

«Загалом з початку російської агресії на Сході країни ми втратили понад 13 тисяч співгромадян. Російська Федерація вкотре порушуючи Мінські домовленості, демонструє світові свою агресивну окупаційну політику та небажання припиняти вогонь на Сході України, через що мирні мешканці продовжують гинути від ворожих куль. Це необхідно негайно припинити», – звернулася омбудсмен у фейсбуці, коментуючи сьогоднішню загибель через обстріли бойовиків жительки Зайцева.

Денісова закликала представників міжнародних гуманітарних місій, правозахисних організацій об’єднати зусилля, аби змусити Росію дотримуватися Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни.

Раніше сьогодні штаб операції Об’єднаних сил повідомив, що вранці в Зайцевому Донецької області внаслідок обстрілу бойовиків загинула мирна мешканка. Відомо, що жінка зазнала чисельних осколкових поранень через потрапляння міни у дерево.

 

your ad here

Перша леді одужала від COVID-19 – офіс Зеленського

В Офісі президента України повідомили, що дружина Володимира Зеленського одужала від COVID-19.

«Перша леді України Олена Зеленська одужала від коронавірусної інфекції COVID-19 і сьогодні виписалася з лікарні. Вона почувається добре та щаслива знову бути з родиною. Подолавши COVID-19, Олена Зеленська все ж потребує продовження лікування від викликаної ним двобічної пневмонії та проходитиме його вдома», – йдеться в повідомленні президентської канцелярії у Telegram.

12 червня дружина президента Олена Зеленська повідомила, що захворіла на COVID-19.​ В Офісі президента заявили, що сам Зеленський переходить на особливий режим роботи.​

your ad here

Апеляційний суд залишив Стерненка під домашнім арештом

Апеляційний суд Києва 3 липня залишив без змін запобіжний захід у вигляді домашнього арешту громадському активісту Сергію Стерненку.

Відповідне рішення винесли судді Валерій Лашевич, Микола Ященко та Іван Рибак після того, як у суді виступили охочі взяти Стерненка на поруки. Серед них – ексголова Міністерства охорони здоров’я Уляна Супрун, лідерка партії «Голос» Кіра Рудик, колишній політв’язень Володимир Балух.

Читайте також: Судові процеси проти опозиції та активістів стали «червоною зоною», в яку зайшла влада – видання (огляд преси)​

«Щоб ви так жили, як ви судите», – прокоментував рішення Стерненко і вийшов з зали суду ще до того, як суддя дочитав текст ухвали.

Виступаючи перед мітингом, який зібрався на його підтримку під судом, Стерненко заявив про намір звертатися до Європейського суду з прав людини.​

26 червня Київський апеляційний суд почав розгляд скарги на запобіжний захід громадському активісту, але увечері оголосив про перерву.

 

17 червня громадський активіст Сергій Стерненко повідомив про намір оскаржувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який йому призначив Шевченківський суд за клопотанням прокурора.

Увечері 15 червня суддя Володимир Бугіль задовольнив клопотання прокурорів і обрав Стерненку запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем прописки на 60 діб. Згодом суд змінив адресу запобіжного заходу активістові Сергієві Стерненку на фактичну адресу його проживання.

 

your ad here

«Суд» у Севастополі зобов’язав надати житло українській викладачці, яку виселили російські військові

Підконтрольний Кремлю Севастопольський міський суд апеляційної інстанції підтвердив своїм рішенням, що російський уряд зобов’язаний надати житло колишній викладачці Української банківської академії Людмилі Ключинській та її неповнолітній доньці, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

До апеляційної інстанції справа потрапила після аналогічного рішення Гагаринського суду Севастополя 31 січня 2020 року. Житло повинна надати окупаційна російська влада міста. 

Після розпорядження влади міста гуртожиток колишньої Української банківської академії, в якому мешкає Ключинська з іншими колишніми українськими викладачами, було передано у власність Росії. Про мешканців гуртожитка в розпорядженні не йшлося.

Читайте також: Після окупації Криму Росія стає «величезним заповідником фальсифікацій та брехні» – Віталій Портников​

За інформацією кореспондента Крим.Реалії, російські військові стверджують, що наявність колишніх українських викладачів у гуртожитках заважає «ефективно розпоряджатися майном».

Представники департаменту капітального будівництва Севастополія на засідання першої та другої інстанції не з’являлися.

Разом із Ключинською за право на житло борються інші колишні співробітники Української банківської академії – Ольга Огородник і Тетяна Потапська.

 

6 вересня 2017 року Крим.Реалії повідомляли, що суд відмовив Міноборони Росії і Чорноморському вищому військово-морському ордена Червоної Зірки училищу імені Нахімова у вимозі виселити Ключинську з донькою з гуртожитку.

Читайте також: Кулеба: Україна добивається санкцій проти Росії за залізничний рух Керченським мостом​

Тоді військові вимагали позбавити Ключинську та її малолітню доньку права користування кімнатою в гуртожитку, яку їй надала колишня Українська банківська академія. У позовних вимогах представники Міноборони Росії і Нахімовського училища просили виселити їх «без надання іншого житла». Така норма і формулювання передбачена російським законодавством.

У 014 році після анексії півострова Українська банкова академія в Севастополі вимушено припинила свою роботу. У будівлі гуртожитку залишалися мешкати кілька сімей співробітників.

your ad here